Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


01 Січ 2017

Лариса Ясінська займається рукоділлям, любить переробляти старі речі

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

Лариса Ясінська – героїня  рубрики «Людина». «Найбільше люблю переробляти старі речі, давати їм нове життя, тоді здається ніби не просто торкаєшся історії, але й стаєш частиною її», – розповідає вона.

Ларисі – 26 років. Молода матуся, яка знаходиться в постійному пошуку реалізації даних їй природою талантів).  Займається рукоділлям.

Ліки від нудьги і буденності

Я займаюсь рукоділлям, або як зараз модно виражатись «хенд мейдом»))) Для мене, особисто, це спосіб самовираження, протесту проти «однаковості» в сучасній моді і в деякій мірі це мій спосіб життя, мої ліки від нудьги і буденності, що так характерно для молодих мамочок.

Років з шести бігала по квартирі з ножицями в руках

Це почалось, мабуть, ще з дитинства))), років з шести бігала по квартирі з ножицями в руках із непереборним бажанням негайно реалізувати все, що приходило в ту малу голову. Одразу зрозуміла, що те, чим займались наші бабусі: шиття, в'язання, вишивка – однозначно, не для мене. Бо я непосидюча і непостійна, і хочу все одразу!)

Натхнення у всьому, що нас оточує

Не гонюсь за тенденціями моди і не маю схильності до «масового психозу», просто роблю те, що мені подобається в даний момент. Найбільше люблю переробляти старі речі, давати їм нове життя, тоді здається ніби не просто торкаєшся історії, але й стаєш частиною її. Хотілось би мати більше практики в сфері дизайну інтер’єру. Оскільки я людина дужжже емоційна), то натхнення мене поки що не покидає))), воно є у всьому, що нас оточує: родина, сім’я, друзі, музика, фільми, природа і навіть посмішка випадкового перехожого – це треба не вміти бачити чи знаходити, цього ТРЕБА ХОТІТИ, наші думки матеріальні, про це треба пам’ятати.

Кожну вільну хвилинку намагаюсь проводити творчо

За освітою я олігофренопедагог, щоб було зрозуміло усім, я вивчала особливості навчання та виховання дітей з проблемами розумового розвитку. Для такої нелегкої роботи потрібні сталеві нерви, терпіння і багато, багато енергії та позитиву – я шукаю їх у своєму захопленні. Зараз молодий спеціаліст у галузі дефектології опановує нову для себе професію - матусі у декретній відпустці))), а кожну вільну хвилинку намагаюсь проводити творчо. А мрія? – кажуть, що про мрії не говорити треба, до них треба впевнено крокувати, - так і намагаюсь.

 

Фото надане героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему