Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


07 Трав 2016

Катерина Лебеденко: мотоцикл, подорожі й фото

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

Катерина Лебеденко - героїня рубрики «Людина» на НародUA. Вважає, що з її життя можна вже книгу писати.

Катерина Лебеденко, 24 роки, живе у Братиславі, сама родом з Херсону. Дуже цікава та весела людина. Вважає, що з її життя можна вже книгу писати.

Біологія, гори, парашути, швидкість

— Так виходить, що я тісно пов'язую працю і хобі. Знаєте, я лише тоді відчуваю цілісність, але, звісно, не завжди це виходить. Я обожнюю анатомію та взагалі біологію, вона дає ключі до розуміння усіх процесів у природі; українська поезія, а саме Ліна Костенко; висота (гори, парашути); швидкість (велосипед, мотоцикл, коні).

Подорожі, графіка

Сенсом свого життя  вважає подорожі та фотографування, тому що ці напрямки пов’язані з відео, графікою... Любить організовувати екскурсії по місту, де живе, усім бажаючим, любить байдарки, декор тощо. Але основні три кити її інтересів – фото, мандри та мотоцикл.

Книга, кіно, какао

Вільного часу не має, але коли пощастить, намагається відпочивати в горизонтальному положенні, с книгою, кіно та какао. Зазвичай, їй щастить не частіше 1-2 разів у місяць.

Шануй усе живе

«Роби крок хоч куди, можна і назад, лише не стій на місці. А ще шануй усе живе і неживе, використовуй ресурси стільки, скільки потрібно, і не більше», - говорить вона про свою життєву позицію.

Дитинство: черешня і бабуся

— Я завжди любила залізати на черешню у бабусі в селі та чекати на її повернення з роботи. Мені було дуже смішно спостерігати, як вона мене шукає, кличе, раптово я стрибаю з дерева і лякаю її. Лише після смерті бабусі уже дорослою я зрозуміла, як вона вміло мені підігравала, адже вона кожного разу знала, де я ховаюсь.

Забутий вагон

— Цікаві історії трапляються найчастіше під час мандрів, і необов'язково в інших країнах. Коли вам їх не вистачає, як мандрів так і історій, хутко сідайте на який завгодно потяг Укрзалізниці та вперед назустріч пригодам! Веселі перипетії – це властивість Укрзалізниці та її пасажирів, і я просто не зможу без жестикуляції та пантомім, щоб передати їх вам. Але одну історію таки маю. Якось вночі міняли склад вагонів. Потяг відійшов за графіком, а мій вагон зостався, бо його забули причепити. Це справді смішно.

 

Фото надане героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему