Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


17 Груд 2017

Юлія Гасиліна: "Мистецтво, як закодований рецепт щастя, нагадує нам про справжній сенс життя"

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Моє щастя – розкривати людей, давати їм можливість реалізувати свої дуже заховані таланти", – розповідає Юлія Гасиліна.

13697015 1380367295313450 3984602792090600499 n

Юлія Гасиліна, 47 років, м. Київ. Театральний режисер, художній керівник театру-студії "Міст".

Київ дав мені силу, натхнення, радість і людей

Народилася в місті Ніжині Чернігівської області, в 6 років разом із родиною переїхала до Києва. Відтоді моє життя пов’язане з цим містом. Київ дав мені силу, натхнення, радість і людей, які з’являлися в найважливіші моменти життя. Я не могла би жити в іншому місті. Неважливо, це столиця чи мегаполіс, край Землі чи центр Всесвіту. Київ кожною цеглинкою в мені і це одна із складових мого щастя – мати спокій у рідному місті.

Мені прищепили вірус театру

10999325 10204851830829867 863527262222116947 n

Про те, що буду займатися мистецтвом і театром, чомусь знала з дитинства, хоча ніяких підстав для цього не було. Ми не ходили в театри, галереї чи на класичні музичні концерти, батьки вважали цю сферу недосяжним Олімпом для вибраних і у мене, на їхню думку, ніяких елементів вибраності не було. В 15 років випадково побачила оголошення про набір у студію пантоміми. І пішла. Навіть не пов’язувала це з театром, але захоплення було неймовірним. Там було все, що мені подобалось: і пластика, і свобода вираження, і надзвичайні артисти, які стали моїми вчителями і прищепили цей вірус театру. Я мало думала про перешкоди – мені подобалось, решта не мало значення. Головне, мати можливість перебувати в цій атмосфері, спілкуватися з цими людьми, виходити на сцену, яку іноді  і сценою не можна було назвати, адже виступали на вулиці, в цехах заводів чи на військових крейсерах Північного флоту…

Театр – це місце, де розкриваються люди

Переломною стала зустріч із театром «Лицедії», справжніми акторами, які дали майстерність і дух театру. Як кажуть, з рук в руки, з подиху в подих. Потім були різні країни, цікаві зустрічі, видатні особистості і важливий досвід.

На жаль, в Україні цей вид театру був екзотикою і стояв осторонь від загального театрального процесу. Тоді виникла ідея поєднати досвід пластичного і драматичного театрів. Створювати нові театри, з новим поглядом на життя, новими акторами та новими ідеями. Ми створили з однодумцями театральну школу-студію для всіх охочих і народився театр МІСТ. Це не перший театр, в створенні якого я брала участь, але напевно, на сьогодні головний, де я можу втілювати всі свої ідеї та вигадки. Театр – це місце, де розкриваються люди. Де вони реалізують свої творчі таланти, навіть якщо це починається із закручування гайок чи фарбування стін.

12036700 1179306575419524 1036724760254018508 n

Що таке щастя?

13726677 1380361271980719 7250070897811558553 n

Моє щастя - розкривати людей, давати їм можливість реалізувати свої дуже заховані таланти, показувати, що бажання перемагає перешкоди та стереотипи. Я щаслива робити щасливими інших, вести їх поступово до особистої мети, не давати зневіритися. Це щастя - бачити людину на своєму місці. І, як не дивно, саме такий досвід дає театр. Актори проживають різні долі та характери і це дає їм глибоке розуміння людини, отже і себе. В театрі можна уявити все, фантазувати, переноситися в інші світи та переживати почуття, на які не кожен наважиться у звичайному житті. Театр може запропонувати повернутися в минуле, віддзеркалити теперішнє та глянути в очі майбутньому. Пов’язати думки стародавніх мислителів та сучасних творців нових ідей. Тобто немає нічого неможливого.

Але це велика відповідальність. Актор перед кожною новою роллю повинен бути «чистою посудиною», щоб заповнюватися новими почуттями свого героя, щоб стати об’єктивним і переконливим. Коли виникла ідея вистави про щастя за творами Григорія Сковороди, ми рік витратили на обговорення кожної складової людської натури, чому ми робимо саме так, чому ми реагуємо на певні речі, що нас збагачує, а що виснажує. Все це ми проживали разом, викидали непотрібне та знаходили справжнє, щире та природне. Людина прекрасна в своїх проявах, якими б вони не були. І проходити цей шлях – це щастя. Щастя людське і щастя професійне.

А ще театр дає красу. Що це таке, важко пояснити. Для мене краса - це певна гармонія, дуже правильне поєднання складових процесу якогось досвіду чи пізнання. Приходять випробування, сумніви, пошук і недовіра, іноді жахливі знахідки всередині своєї підсвідомості. А потім, як схід сонця, настає спокій і розуміння, що краса поєднує всі ці переживання і створює рівновагу. Мистецтво, як закодований рецепт щастя, постійно нагадує нам про справжній сенс життя, який кожен шукає від народження і до кінця.

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему