Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


05 Жовт 2012

Іван Малкович вірить у казки

Читайте більше в рубриці Людина
 

Відомий письменник і видавець Іван Малкович донедавна плутав Черкаси та Чернігів. Нині ж, побувавши в нашому місті, обіцяє більше так не робити. Студентам він дав таке складне завдання, що вони так і не змогли з ним упоратися – попросив сім разів поспіль повторити скоромовку «Чи ти читав Тичину?». Говорив про все на світі - багато і цікаво. А ще – читав свої вірші. І дав обіцянку невдовзі здивувати читачів «живою казкою» про Снігову Королеву та потішити новими виданнями із серії «УПА». 


IMGP8525-1


Про культуру, яка має об’єднувати

 

Я вперше в Черкасах. Я не розрізняв Чернігів і Черкаси, але тепер … Чомусь їдучи сюди, згадував дивні слова Шевченка, на які не акцентують увагу. У нас іде тільки розрізнення суспільства – схід не любить захід, захід не любить схід, центр не любить всіх однаково, і якось бідні не люблять багатих, багаті зневажають бідних. У Шевченка є чотиривірш – саме він, який прийшов із такої бідності, і пам’ятаєте ці рядки, що «… не завидуй багатому, багатий не має ні приязні, ні любові, він то все наймає». Які глибокі рядки, він це знав! Він був козачком, він бачив ці взаємостосунки, де завжди якась гонитва, кожен хоче показати щось перед іншим і є така таємна зневага, і немає справжніх друзів. Такий наш час, що друзів стає все менше, ми стаємо дуже розрізненими. Що нас може об’єднувати? Нас може об’єднувати культура, якби ми були цільною нацією.

 

IMGP8525-1

 

Про космос

 

Я видав книжку «Український космос» про вклад українців у космічну галузь, пришвидшення того, щоб людство полетіло в космос. Від Юрія Дрогобича, який був учителем Коперника, від генерала Засядька, (у Росії вся зброя, яка виготовлялася, це він її виготовляв), який був сином останнього гармаша Запорізької Січі. І коли помер Калнишевський, тато його послав у Соловки, щоб він поклонився Калнишевському.  Тут є невідомі речі про Ціолковського, бот він у біографії пише, що «наш рід походить від Наливайків». Є історія, яку я діткам розповідав, бо вона моя улюблена, про генерала Войтенка, який тоді ще був підполковником і прийшов до генерального конструктора Сергія Корольова. Корольов, відсидівши на Колимі і розуміючи ціну життя, мав різкий норов. І от Войтенко заходить до нього, всього сподівається, а Корольов встає і каже: «Здоров, земляче, по-українськи говорити ще не забув?». І Войтенко був просто шокований. І розповідає, що коли Корольов приїздив на Байконур, то вони співали вечорами українських пісень і мріяли про політ на місяць. Важливо пам’ятати, що перша людина, яка створила ракету, що в ній полетіла перша людина в космос, це був українець Корольов. Я хотів цю книжку зробити, щоб ми мали більше унаочнених підстав для пишання. Французький космічний журнал називає п’ятьох генів радянської космонавтики і серед них четверо українців. Це люди-легенди. Там багато українських слідів, а ми про це не знаємо.

 

IMGP8525-1

 

Про Берію і ракети

 

Навіть без грошей ми залишаємося в десятці космічних держав. Наші ракети по всьому світу стартують. Наприклад, європейська ракета середньої давності летить із мотором, який зроблений у Дніпропетровську. Чому? Бо він дуже маленький і дуже потужний. Приїхали якось французькі інженери і запитують у старого нашого працівника: «Як ви це зробили, такий маленький і така потуга?» А він каже: «Ви знаєте, прийшов Берія, сказав, що треба, ми навіть не думали, що це неможливо».

 

IMGP8525-1

 

Про віру в казки

 

Ми всі стаємо з віком цинічними. І не до кінця віримо в те, що там відбувалося, але яке би було життя сіре без казок! Іноді читаєш таку казку, що ти віриш, що вона була. Якщо це добра казка, то на мить прочитання, скільки б тобі років не було… Зі мною так завжди - якщо щось талановите, я читаю і вірю, що так було. Бо кожна казка – це Всесвіт, і може він десь є. От я робив «100 казок». Збирав їх – і відомі, і невідомі, і сам записував і опрацьовував. Там є блискучі чудові речі. Зараз я якраз надіслав їх в Англію.  Наша «Снігова Королева» вийшла там у одному з найбільших видавництв. У 2006 році вона увійшла в трійку найкращих різдвяних продажів і була у всіх книгарнях по всій Великобританії. Зараз англійці просять, щоб ми їм більше книжок своїх присилали. Чого я вам це розказував? Розумієте, я добираю такі казки і в дуже багатьох казках вірю що справді було так, бо без казок це нецікаво. Ми для дитини розказуємо, але більше ми розповідаємо собі, бо дитина не буде пам’ятати ту казку, якщо це до 3-4 років … Ми себе наповнюємо. Віддаючи їй любов, ми даємо любов і собі…

 

IMGP8525-1

 

Про книжки для дорослих і дітей

 

Якщо ти хочеш для дитини писати чи малювати, нагнися до дитини, подивися їй в очі. Коли ми з дитиною говоримо, ми можемо нахилитися, присісти, щоб ми одне одного побачили, щоб ми зрозуміли, на якому рівні дитинка. Роблячи дитячу книжку, ти мусиш завжди хотіти якнайглибше зрозуміти дитину. Чому я почав видавати дорослі книжки? Бо багато тих діток, які виростали на моїх книжках, до мене підходять уже дорослі, і кажуть: «Ми виростали на наших книжках, ми віримо вам». І я почав видавати дорослу серію.

 

IMGP8525-1

 

Запитання від студентів: «Чому істина глаголить устами дитини, а чим старшим стаєш, тим більше дурощів робиш?»

- Прекрасне запитання. Коли гарне запитання, то іноді не варто на нього відповідати, воно саме за себе говорить.

 

IMGP8525-1

 

Про Гоголя

 

Для мене українська література разом із Гоголем, з його українськими творами. Ми видали «Ніч проти Різдва». Я вважаю, що це вершинний переклад українською мовою, його здійснив Максим Рильський. І ти відчуваєш і віриш, що свої чорновики Гоголь писав українською мовою. Тому що коли читати Гоголя російською мовою, то зрозуміло, що йому бракувало слів, лексики бракувало. Як ти скажеш на Коляду? У них немає такого. І він мусів використовувати, ламати ці слова, збагачуючи таким чином російську мову, і це вразило всіх. Хоча на мій слух, то російською це звучить непитомо, якщо ідеться про українські реалії. Тому я всім раджу – прочитайте переклад Максима Рильського. Це просто наче серцевинний твір української літератури. Я вже говорив сьогодні про те, що ми часто не знаємо своїх багатств.

 

IMGP8525-1

 

Про історію та переляк

 

Хочу зробити гарно ілюстровану історію так, щоб ще ніхто її не видавав. І написати так, щоб прочитала і дитина, і пенсіонер. І дати кілька наголосів, щоб ця історія була позитивна, зупинитися на наших княжих часах, і звичайно не оминути наших поразок, але я думаю, що в цій історії мають бути такі моменти, як Батурин. Цього року ми приїхали в Батурин – кілька сімей зібралося з дітьми. Два роки пройшло тільки під «покращенням» і люди знову стали як в Радянському Союзі, як хамелеони, які міняють колір. Уже там нічого не почуєш про Мазепу, там взагалі не почуєш якоїсь такої нормальної оповіді, щоб ти пишався. Вам тільки про Кочубея будуть розповідати, а про Мазепу ні. Люди стають дуже совкові, і так це не тішить. У Львові я готував книжку «Вибране. Ліна Костенко» і Ліна Василівна розповідала, під час концерту до Дня Незалежності мали бути вірші Ліни Костенко, Стуса, Симоненка. І вірш Ліни Костенко забракували, бо був надто різкий. Вона каже мені: «Бачите, що у вашому Львові робиться!». Це дуже сумно, що ми так швидко лякаємося.

 

IMGP8525-1

 

Про електронні книжки

 

Ми докладаємо багато зусиль, щоб робити електронні книжки. Зараз ми робимо «Снігову Королеву», вкладаються дуже великі кошти, і я не знаю, чи ми зможемо їх відбити. Але хочу, щоб у світі знали, що одні з найкращих електронних книжок – це також українські. Ми мусимо не спати, щось робити і не нарікати, що нам погано живеться, а робити щось найкраще, і нас тоді будуть знати і нам буде приємніше у світі жити. У цивілізованому світі електронна книжка – це майбутнє. Буде й паперова книжка, тому що тактильні відчуття дуже важливі. Дитячі книжки будуть, будуть альбоми, це буде як кіно й театр – десь в таких пропорціях. Книжка буде вічно, поки будуть люди. Але якщо знову згадати космічну тему, що багато людей пророкують, що людство буде покидати землю колись, то ми ж не зможемо забрати з собою свої бібліотеки. Як ми можемо забрати знання? У електронному вигляді.

 

076

 

IMGP8525-1

 

Про «Снігову Королеву» - казку, яка оживає

 

Береш пристрій, дмухаєш на нього, і починає сніг падати і завивати. Це дивовижні речі - ти можеш розмальовувати героїв, можеш пазли складати – пазли дрібніші і пазли більші для менших дітей. Пам’ятаєте, як починається «Снігова Королева»? Троє дзеркало несуть, яким вони спотворювали все – всі гарні люди здавалися поганими і навпаки. Розкрию секрет, бо книжка ця робиться, працює команда з багатьох людей, ми знайшли фірму, яка вкладає в це гроші, бо це дуже коштовний проект. Це цікавіше набагато, ніж мультфільми, бо там інтерактиву багато. І в тому дзеркалі, де ви будете читати, ви будете спотворюватися. Це казка, яка оживає. Електронна книжка дає дуже багато перспектив, але тільки в цивілізованому світі, де люди не скачують безплатно. А тут ця розробка буде коштувати мінімум 80 тисяч доларів, а можливо до 120 тисяч. Ми не знаємо. Намагаємося, щоб вийшло дешевше. Але як потім відбити ці гроші? Зрештою, дуже важливо, щоб була ця книжка, щоб її зробили українці.

 

IMGP8525-1

 

Про книжки російською мовою

 

«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» не видає книжок російською мовою в Україні, хоча це би нам приносило подвійний обіг. Ми не бідуємо, ми одне з найуспішніших видавництв, але я ніколи навіть не думав по те, що ми можемо заробити гроші, російською мовою видаючи книжки. Таких видавництв дуже багато, і цим нікого не здивуєш. Мене навпаки приваблює, що я можу красою своїх українських книжок щороку приваблювати нових читачів, які вперше в Україні купують книги українською мовою. І більша половина читають своїм дітям ці книжки українською мовою.

 

IMGP8525-1

 

Про письменників, що йдуть у політику

 

Я відмовився двічі, одна партія була прохідна, одна ні. Колись у я був у «Порі-ПРП». Не давав добра, тільки кілька разів зустрівся, а потім мені подзвонили і сказали, що я мушу виходити на сцену, бо я в десятці. Не хотів робити якогось такого скандалу. Ніколи не хотів іти в політику, бо я вважаю, що книжка в Україні – це велика політика, і її треба робити найякісніше. Фільмів нема, мультфільмів нема, то хоч є книжка. Письменники пішли в політику тому, що в одній партії, яка непрохідна, там гарні люди йдуть. І я люблю тих людей, добре, що вони пішли, вони ходять і агітують. Тепер вони агітують за дві партії - за опозицію і за «Свободу». Але скажімо, у Кличка Марійка Матіос, це чудово, що вона пішла, що вона зважилася… Я думаю, що вона відповідально буде ставитися д своїх обов’язків, бо вона не тільки письменниця, вона і на адміністративних посадах була, хоча мені здається, що в політику мають іти економісти, юристи і люди, які повинні змістом якимось надихати закони.

 

IMGP8525-1

 

Про вибори-2012

 

Ми зараз стоїмо перед національною катастрофою. У зв’язку з виборами. Ми не могли стати одною партією, опозицією, і ми б проголосували всі за них, а так є три сили, за які треба, мабуть, голосувати, і у нас вдома є троє людей, син старший голосує, то ми будемо віддавати по голосу за кожну силу. Я до речі, дуже переживаю, щоб «Свобода» пройшла, бо без неї не буде блокуючого пакету, щоб не було конституційної більшості в антиукраїнських сил, бо без неї може зникнути українська держава. Ми перед загрозою опиняємося.

 

IMGP8525-1IMGP8525-1

 

Про твори Ліни Костенко

 

Це була моя мрія – видати вибране Ліни Костенко. Тому що останнє видання виходило 1989 року і воно вже втратило свій вигляд. Багато підробляють. На це дуже боляче було дивитися. Я казав Ліні Василівні, що це треба зробити. Але вона пише нові книжки, їй ніколи, і ми з Оксаною, її донькою, упорядковували цю книжку. І вперше тут є любовний розділ. Починається зі «Спини мене, отямся і отям, така любов буває раз в ніколи». І там є любовні вірші, які друкувалися тільки в книжці «Мандрівка мого серця». Мало хто їх знає. Я ледь впросив, щоб ці вірші дати. Щасливий, що воно вийшло. Розумієте, українській літературі бракує частотності цитувань. Ми коли хочемо пожартувати, то завжди згадуємо якусь цитату з російського фільму чи з Пушкіна, але мало цитуємо свого. Книжка Ліни Костенко – це на все життя, на всі випадки життя. В плані частотності цитувань це – неоціненний скарб. Ці вірші дуже легко даються для цитування. Вона – афористична поетеса і наш великий скарб.

 

IMGP8525-1


Про УПА

 

Крім Ліни Костенко вийшов також Тарас Мельничук, якого я вважаю своїм вчителем, - поет-дисидент, який сидів двічі в тюрмі. Наступним буде Микола Вінграновський, Юрій Андрухович… Це дуже коштовно видавати цю серію, бо тут – найдорожча матерія і так далі. Тут – мінімалізм естетичний. Це називається Українська поетичні антологія, скорочено – УПА. Я б хотів витворювати поетичний канон, щоб люди збирали поезію і розуміли, що книжка поетична – це вишукано. Що там немає нічого зайвого. І ти можеш в кишеньку чи в торбинку її покласти.

 

089

 

Бажаю, щоб ваші янголи ніколи не покидали ваших пліч – великі і маленькі. Ось і казочці кінець,  а хто слухав – молодець.

 

Фото Олександра Солонця та Алли Плахтій, НародUA

Поділіться з друзями: