Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


01 Трав 2016

Ірина Мелимук підібрала бродячу собаку і назвала її, як у пісні «Океану Ельзи» - Сьюзі

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

Ірина Мелимук - героїня  рубрики «Людина». «Я захоплююся чи не кожним із видів мистецтва, але найбільше враження справляють: рисунок, живопис і поезія. Сама іноді пишу вірші. Знаю багато творів напам'ять», - розповідає дівчина.

Ірині - 17 років, вона львів'янка. Студентка Комп'ютерної академії, дизайнер та викладач комп'ютерної графіки для дітей.

Народження і сніг наприкінці весни

Я народилася наприкінці весни (23 травня). Але, як розказував тато, тоді погода була зовсім не весняна: падав сніг.

Робота приносить одне задоволення

Навчаюся у Комп'ютерній академії на останньому курсі за спеціальністю «дизайн». Працюю викладачем комп'ютерної графіки для дітей (викладаю Photoshop, 3d max, adobe premiere). Люблю дітей, тому робота приносить одне задоволення. Хоч, скажу відверто, іноді буває непросто.

20160218 140976qPHUNStWqPM

Підібрала бродячу собаку і назвала її, як у пісні «Океану Ельзи» - Сьюзі

У вільний час надаю перевагу прогулянці з собакою. Вона в мене бродяга, але я її дуже люблю. Вона була ще зовсім маленьким цуценям, коли 2 січня 2014 року я підібрала її на вулиці. Назвала її, як у пісні «Океану Ельзи» - Сьюзі, оскільки коли вона була маленькою, то постійно тікала від мене.

Захоплююся чи не кожним із видів мистецтва

Я захоплююся чи не кожним із видів мистецтва, але найбільше враження справляють рисунок, живопис і поезія. Сама іноді пишу вірші. Знаю багато творів напам'ять. Особливо прихильна до творчості Ліни Костенко і Максима Рильського. Також люблю фотографії, але ті, які видрукувані, ті, які можна взяти у руки і зануритися з головою у спогади.

Чеки і записки, листівки і малюночки, квитки з концертів, фантики від цукерок і навіть обгортка із «Кока-коли»

Спогади для мене дуже важливі, вони зігрівають душу. Чеки і записки, листівки і малюночки, квитки з концертів, фантики від цукерок і навіть обгортка із «Кока-коли» – усе це, підписавши кількома тезами про події, які були, я залишаю собі на пам’ять. Мало не забула про квитки на проїзд у тролейбусі чи трамваї, їх у мене близько двох сотень, і на багатьох підписано, що то був за день, чи з ким я бачилася.

Іноді я беру свій велосипед і їду якнайдалі

Іноді, коли хочеться відпочити, я беру свій велосипед, або, як то кажуть, ноги в руки, і йду/їду якнайдалі, розглядаю будинки, людей, природу. Це мене надихає. А мені, людині творчій, натхнення завжди потрібне.

 

Фото надані героїнею

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему