Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


22 Черв 2015

Артем Корконосов: «Хочу вигадувати, створювати»

Читайте більше в рубриці Людина
 

Артем Корконосов – людина "непомітної" професії. Хлопець – простий консультант у ризькому магазині оптики, але у душі він - справжній романтик з калейдоскопом захоплень і багатим внутрішнім світом. Про відео, музику, Туманний Альбіон та плани на майбутнє Артем розповідає у інтерв'ю НародUA.

Артему – 22 роки. На даний момент хлопець ніде не вчиться – після одного року навчання закинув і пішов працювати. 4 роки Артем займається відеоблогінгом та має вже непогані результати – більш ніж 20 тисяч підписників на власному каналі на YouTube. Ще одна пристрасть латвійця – музика, що переросла у підлітковий рок-гурт з братом. Вона й понині залишається одним із хобі.

bgfthgfh

Дитинство

- Я виріс у небагатій, але і не у бідній сім*ї. Мої батьки – обидва технічного складу розуму, але я завжди був гуманітарієм (хоча останнім часом це слово звучить майже як лайка). Все своє дитинство я провів зі своїм старшим двоюрідним братом – він мав сильний вплив на те, ким я став, що я вмію. Мабуть, якби не він, то я ніколи б не почав займатися музикою.

-        Розкажи, будь ласка, детальніше про захоплення музикою.

-        Музикою я захопився з 12 років. Дуже давно писав і пишу свою музику, але ніколи не займався цим професійно і ніде не вчився. У віці 17 років ми з моїм двоюрідним братом грали у рок-гурті (я був бас-гітаристом). Але, на жаль, гурт розпався через те, що її учасники роз'їхалися по різних країнах. На даний момент через нестачу часу я не займаюся музикою так часто, як би хотілося, але у планах лише розвиватися у цьому напрямку.

fgdfg

Відеоблогінг

- Я б не назвав це роботою, це скоріше хобі. Для роботи вже надто маленький заробіток – можна сказати, що його взагалі немає. Але мене це не хвилює. Зараз я намагаюся знімати відео, які водночас дадуть людям привід і подумати, і розслабитися. Я хочу, щоб після перегляду моїх відео людина задумувалася про те, що я розповідав. Чи буде вона зі мною згодна, чи ні – це неважливо, важливо, щоб пішов розумовий процес.

gbdfbd

Ну, і, звісно, навіть найсерйозніші теми я стараюся подавати легко, щоб їх було приємно та, головне, цікаво дивитися. Раніше теми моїх відео були менш серйозні – можна сказати, я просто розважався на камеру. Але я подорослішав і зрозумів, що хочу займатися чимось більш серйозним, хай і з комедійним нахилом.

Я ні в якому разі не вважаю себе популярним чи відомим – мене не впізнають на вулицях, не просять автографи, як у інших, більш відомих відеоблогерів, але, знову ж, мене це не хвилює. У великій мірі, тою кількістю глядачів, яку я маю, я зобов'язаний проекту «НЕНАВИЖУ» («НЕНАВИДЖУ»), який я почав знімати 4 роки тому, і рік назад завершив. У цьому проекті я саркастично висміював найвідоміші і популярні явища. Наприклад, «НЕНАВИЖУ Iphone», «НЕНАВИЖУ ЕВРОВИДЕНЬЕ» («НЕНАВИДЖУ Євробачення») і т.д. Але мені набридло 4 роки робити одне й те саме, і я поставив цей проект на паузу. Але якби у свій час я його не зробив – не думаю, що мав би те, що маю.

gfhfbgjh

Досягнення. Доброзичлива Англія

-        Важко сказати…Мабуть, те, що я пожив у Англії. Звісно, моєї заслуги у тому, що я опинився там, мало. Більшу частину роботи зробив мій друг, але саме у Англії я дуже багато переосмислив – те, ким я є, чого хочу і як думаю. І це переосмислення зробило мене іншою людиною, яка мені подобається набагато більше старої. Про це я вже розповідав у одному із своїх відео під назвою «Как Англия изменила меня» («Як Англія мене змінила»).

-        Розкажи, будь ласка, детальніше про Англію. Плюси, мінуси, найяскравіші враження...

-        У Англію я потрапив випадково – мені написав друг, який там жив, і сказав, що у них у будинку звільняється кімната, а він сам йде з роботи, і, якщо я хочу, я можу приїхати, і тоді в мене буде і де жити, і де працювати. Довго не думаючи, я погодився і прожив там більше року, але, за сімейних обставин, я повернувся назад у Латвію. Англія мені одразу дуже сподобалася. Мене здивувало, які там різні живуть люди, як одна культура межує з іншими. Жителі там дуже доброзичливі. Набагато приємніші за тих, яких можна побачити у столиці Латвії – Ризі. У Англії відчуваєш – життя кипить, усі кудись рухаються, щось роблять, чогось добиваються. Більше за все я, звісно, сумую за тим відчуттям спокою і добра, яке випромінювали вулиці Лондона і їх жителі.

cdvdc

Страшне майбутнє

-        Нещодавно закінчив знімати відео під назвою «Страшное будущее» («Страшне майбутнє»). Що буде далі і яка моя ціль - я і досі не знаю, що, зізнаюся, трохи пригнічує. Але за весь час, що я думав про це, я прийшов до висновку – я хочу вигадувати, створювати. Концепти реклам, сценарії для шорт-фільмів, музичні кліпи – я обожнюю вигадувати, і це, ймовірно, те, що я вмію краще за все.

-        А що б ти порадив починаючим відеоблогерам, музикантам чи творчим людям взагалі?

-        Бути самим собою. Багато молодих митців – музиканти, художники, письменники, режисери, та й просто відеоблогери – хочуть вміти робити як ХТОСЬ, наче «я хочу написати книгу як Толкієн» чи «я хочу грати музику як Red Hot Chili Peppers»… Це неправильно. Робіть те, чого ви більше за все хочете, те, що вам більше за все подобається, розвивайтеся у цьому напрямку. Можна скопіювати чиюсь ідею і за її рахунок прославитися, але… це буде не ваша робота, і це не принесе вам такого морального задоволення, як би прославилося те, що придумали ви. Робіть те, що любите і завжди вчіться чомусь новому. 

 

Фото надані Артемом Корконосовим

Поділіться з друзями: