Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


27 Черв 2017

Ангела Ткач-Вишня та її конституція людської свідомості

Автор 
Читайте більше в рубриці Людина
 

"Усі проблеми людини починаються з її голови. З її Свідомості!", – вважає Ангела Ткач-Вишня – героїня рубрики «Людина».

Ангела Ткач-Вишня, 45 років. Живе в Чернівцях. За освітою журналістка.

15356489 1904643269763937_5111492452043639580_n

Дитинство закінчилось у 5 років

Коли кажу, що у мене дитинство закінчилось у 5 років, мене не дуже розуміють. Коли пояснюю, що коли мені було 5 років лікарі вбили мою п’ятилітню сестру, запитують – «рідну?» - Ні. Двоюрідну. Та чи замислювалась я у 5 літ над тим, рідна вона мені чи двоюрідна, якщо ми жили в одній кімнаті, спали на одному ліжку, їли з одної тарілки? Нам купляли однакові сукенки, колготки, капці.

Не стало її – обірвалася, – я! Ніяк не могла зрозуміти, як її можна було не порятувати? Адже був звичайний заворот кишок, а вони, навіть, діагнозу не зуміли встановити, зате вкрали час! Лікарі вбивають… Не всі. Але занадто часто і досі! В 16 самій довелось сказати лікарям: «Я йду з вашої лікарні. Бо краще померти від болячки, ніж від дурних лікарів!» З-за простої халатності, мене випадково мало не вбили уколом звичайного брому!.. Деякі недуги – шалений бізнес. Та це я розумію тепер. А тоді у моїй голівці безнастанно почала бриніти думка: Я НЕ ХОЧУ, ЩОБ ПОМИРАЛИ ДІТИ!

13900066 137172793389902_4965208196878605740_n

Я закохувалася у Світ людей

На вулиці стояли сімдесяті. По телевізору виступав Брєжнєв, а я все питала бабусю – за що сидів у в`язниці дідусь?.. А мені кидали: «Мовчи! Про це не треба говорити! Ні за що!». – ЯК? Я не могла зрозуміти… 

Він помер за чотири місяці до мого народження. Він знав, що я буду! І залишив мені найдорожче – Величезний, важкезний Атлас Землі у фотографіях. Принаймні, мені він таким видавався.

В Атласі були показані всі материки та народи, які їх населяли. Я фото могла розглядати днями. Так я закохувалася у Світ людей! Любила слухати і навіть підслуховувати розмови дорослих. І все намагалась зрозуміти. Дуже було боляче, коли дорослі сварилися, і тоді я втікала в ліс або до сестрички на цвинтар, на могилку.

З розваг у пам`яті залишилось лише, як гралася з сусідськими дітьми у школи. Старші були за вчителів. Роздавали нам віршики. Ми самі вивчали пісеньки. Вигадували танці, а вивчивши все за 2-3 дні, заходили у кожен по вулиці двір і давали концерт господарям.

На студентську лаву з вулиць, зі страйків, мітингів, віче

Та забавки не залишали у мені сліду. І школа радянська збігла як день, а щоб вступити до університету, довелось потрудитись! У Києві мені сказали: « Как (я) смію поступать в Киев на идеологический факультет (журналистика)? И вообще у вас (у мене) есть зона…» Я нічого не розуміла! Та – «ЗОНА» це що?» - запитала. -ЛЬВОВ! То я й поїхала в зону…

Вже у Львові доброзичлива пані з університету мені сказала: «У вас же дідусь сидів. Хочете вступити, йдіть повчіться в якесь ПТУ, звідти можете походити на підготовче відділення, та після ПТУ за вами не буде такого пильного нагляду.» І я її послухалася. Втратила трохи роки, та вступила до Львівського державного університету ім. І. Франка.

Це був час кардинальних змін. СРСР уже не стало! Викладачі не знали чого нас вчити, а чого ні?! Вони були радянськими, а тут… Та й ми прийшли на студентську лаву з вулиць, зі страйків, мітингів, віче. На третьому курсі зрозуміла, що те чого мене вчать… з практикою мало має спільного. І я активно зайнялася самоосвітою. Мені треба було зрозуміти як монтується відеоматеріал, і я йшла на навчальну студію й просила мені все пояснити на практиці. Не тримався купи предмет релігієзнавство, і я допитувалася, хто на тому знається, йшла, знайомилася і робила для себе шокуючі відкриття! Тоді вперше мені подарували книжечку Івана Франка «Сотворення світу». Я дізналася про рунвірівців. І прочитала маленьку книжечку «Введение христианства на Руси». Світ брехні перевертався!

На філософії на питання про глибину мислення Індії, представлене у «Ведах» я вже могла відповісти: «Веди», збережені в Індії, донесли до нас доказ розвитку і вичерпну глибину розвитку українського люду, який тисячоліття назад прийшов на північні терени Індії і тато Будди створив там, навіть, своє царство!»

У Києві, скоріше всього, мене би висміяли. А у Львові посміхнулися і тихенько сказали: «Молодець! Рости!»

Робота на телебаченні: «веселих» митей було багато!

rm

Шукати роботу по закінченню університету не довелось. Бо вже зі студентської лави робила відеосюжети з життя університету і віддавала їх на державне телебачення. На останньому курсі у мене вже була моя авторська телепрограма «Бібліотека», яка знайомила телеглядача з новими книгами, стародруками, з письменниками, з проблемами книговидання і тих же бібліотек.

Тривалий час я працювала з цілителькою, фітотерапевтом Наталею Земною. Вела не лише програми. Допомагала на прийомах. Багато вдалось вивчити з медицини.

z

Робота на телебаченні принесла в життя багато пізнавального, повчального, приємного і каламутного. Моя нерадянськість, безрабськість все ставала кілком для таки радянських гнучкошиєнків Львова. А їх там доволі багато. І на телебачення брали колись найкращих з них… Тому працювати доводилось на зло ідіотизму і… сучості!

Від сюжету про з’їзд «Нашої України» довелось офіційно відмовитись, бо його не зняли! А переписали, перечитали і залишили на ньому моє прізвище… Виник скандал!

Зрештою, «веселих» митей було багато! Львів – п`ємонт національного духу як народ, та установам і навіть тому ж державному телебаченню від того п`ємонту далеко! Дуже! Все прогресивне з`являється там з примусу обставин життя, а не з людського інтелекту. Мислячі втікають або почуваються не зовсім комфортно.

Прикро, бо навіть державне телебачення Львова могло би зробити дуже багато!

«Конституція Людської Свідомості»

Мене з телебачення забрали банальні обставини життя. Розлучення з чоловіком. Я повернулась додому і зрозуміла страшну річ – я була журналістом! Я пізнавала долі тисяч людей! Вивчала різні проблеми. Спілкувалася з інтелектуалами найвищого рівня, та я НЕ знаю життя! Я побачила його тут! Вдома! Коли вийшла з робочої круговерті і до мене почали звертатися зі своїми проблемами односельчани, коли довелось вникати у суть Законів, Кодексів. Замислюватись – а в чому, йолки-палки, все-таки причина всіх бід!

І через 8 літ я пригадала, що десь лежить недописана книга «Конституція Людської Свідомості», над якою я працювала 9 років, а потім через недуги, (довелось воювати за власне життя, маю дуже сильне радіаційне ураження), я її відклала. Довелось підняти рукопис і довести його до ладу! Бо всі проблеми людини починаються з її голови. З її Свідомості! Чи не так?

Я не хочу, щоб матері хоронили своїх дітей! Ніде на планеті! Кожна дитина України – це моя дитина!

Я хочу, щоб лікарі зцілювали, а не вбивали! І розумію, що гроші – платність в ній головної проблеми не вирішує! Люди й так бояться йти до лікарів, а тепер і геть перестануть звертатися, бо бідні! Жителі периферій намагаються шукати допомогу аж у Києві, де лікарі більш кваліфіковані і людяніші, та що буде тепер… Боляче це бачити на кожному кроці. А з дна, з села – все як на долоні! І адмінреформа. І Закон про місцеве самоврядування. І зняті з прокуратури повноваження… Робота поліції… Мінуси-мінуси-мінуси… Мені нас шкода! Та, можливо, ми маємо зрозуміти – наш порятунок – це МИ!

P. S.

До нас приїхали Джудді і Майкл Бопп з Канади. Вони засновники міжнародної громадської організації «Чотири світи», – розповідала подруга.

І чого вчать?

Та як громадами жити. Як кожну маленьку і велику справу гуртом робити.

У моєму селі кожен хлів гуртом збудований. То чого вони нас вчать?.. Того, що в наших генах з діда прадіда живе?! Те що просто треба розбудити?.. Давай їх до мене!

Через кілька днів Майкл і Джудді зі Львова приїхали до Чернівецької області, в Кельменецький район, до села Дністрівка. Прогулялися по селу. Зачарувалися живописною природою Подністров`я. Звернули увагу на чотиригранні, з верхівкою свічечкою, стовпи коло воріт. Які, наче складені людські долоні замолено дивились в небо коло кожного двору.

Їх це вразило. Вони сказали, що очевидно, такі стовпи дуже давня традиція. І є символом та виразником світогляду нашого народу. Та я на ту мить не вникала у їхні висновки.

b

Джудді з сільськими бабусями

bopy

Джудді й Майкл разом із оператором

Потім ми піднялися на Орун. Курган, пагорб… археологів тут ще не було, та пагорб з діда прадіда кликали – Орун. І прадавня назва села – Раста. Праукраїнське слово збережене в санскриті і означає – столиця, головна стоянка. Чия?..Батька Оря, матері Оранти?..

Краса природи з Оруна переймає подих! І саме на ньому Джудді і Майкл запитали мене: «А чому ваші люди так живуть? Чому допомагають одне одному?»

Бо вони люди!- відповіла я. – Бо бути Людиною – це вміти жити з людьми і для людей!

Вони переглянулися і поставили наступне запитання: «Ваша країна потерпає від безладу. А у житті вашого села є певний порядок. Звідки він? Яке має бути розуміння порядку?»

Я засміялася і розповіла, що бабуся вчила – «все має мати своє місце і ніякої брехні!» А тому Порядок – це відповідність всіх речей, явищ своєму значенню та призначенню і своєму місцю!

Мене питали, що таке політика, кохання, щастя… Я відповідала. На якійсь миті мене запитали: «А ви це пишете?» І я ошелешена питанням видала: «А для чого? Це ж само собою очевидні і зрозумілі речі». У відповідь – Джудді заперечно похитала головою і промовила дивні слова: « Нам важко зрозуміти чому така земля як ваша настільки бідна, та якщо десь є рецепт порятунку людства, то він – тут! Подумайте! Перевірте, чи так як ви думають всі?..»

Я не могла все відразу зрозуміти, та по приїзді до Львова, я всім академікам, професорам, лауреатам Нобелівської премії, політикам, всім ставила питання поставлені мені Джудді і Майклом Бопп на Оруні. Почала «перевертати» довідники, і в мене був шок! Джудді і Майкл виявилися праві! Очевидне не завжди є очевидним. Так почала писатись «Конституція Людської Свідомості» Почалася з Істини: Людина – це Свідомість! Вміння жити з людьми і для людей! А розділ «Цивілізація» запитує: цивілізація – досягнення глибин землі і космосу чи… вміння людей бути Людьми?! У суті Цивілізація, спершу, мабуть, варто прийняти:

Людина – це відповідь на питання: чого я хочу для себе і для Світу? Для своєї країни?..

Що я знаю? Який фундамент знань під моїми ногами? Я керуюся  тим, що просто, прийнято, чи  мав відвагу зазирнути глибше? І знаю те про що мовчать?.. Розумію – чому мовчать?..

Я вмію аналізувати?! – Мислити! І я питаю себе – а що, насправді, робить псевдо лідерка, коли «обливає» помиями владу?.. – Говорить правду заради нас чи заради само піднесення?.. І це лише технологічна гра…

Я вмію визнавати себе?! Вмію Любити Життя – травинку, сонячний промінь, тигреня, людину… і освідчуватись – Кохаю!

Я бачу власні помилки?.. Коли в останнє я просив вибачення? І не в неділю все прощення, бо хтось вигадав таке свято, а плюнув не туди… - прибрав щирим вибаченням. І сказав собі: «Дурню, не роби більше такого! Людину ображають лише недолюдки… Я такий?..» Чи світ кращий, коли дивишся на нього з під плінтуса?

Може я ненависне створіння, яке з`їло би всіх, бо вони мудрі?..

Коли і за що я усвідомлено говорив – ДЯКУЮ?! Чи для мене ніхто й краплі не робить Добра? Добра нема?.. Сонце не світить?.. А… я Бог, а Боги не дякують… Бог тому й Бог, що Він вміє дякувати! Та чи вміємо ми це бачити?..

Хто ми?.. Зарозумілі, хворі егоїзмом рабинята… чи… Люди?..

Ми розуміємо, що народжуємося лише дітьми? А Людиною треба  зуміти стати.

Ми знаємо, що для того, аби стати Людиною – потрібно вчитися!

Чи можуть зробити Людину освіченою релігії?.. - Ніколи! Це рівень раба…

Душу має все. Та лише Людина має Свідомість. У світі живої природи Свідомість – найважливіше! Вона всевизначаюча! Трисуття – цілісна єдність духовного і матеріального на основі Закону Божого. Трисуття – цілісна єдність душі і тіла Людини задля її Свідомості! Не так?..

Людина може помилитися. Щось не добачила, щось не дочула, а чогось, просто нікому було навчити... Людина ніколи не зробить зумисного зла. Перед тим як щось робити… вона думає!

Ви вмієте фіксувати себе для мислення? Ви питаєте себе – так, Гнате, а що це ти зробив?.. А це що ти зібрався робити?.. А для чого?.. У тебе є мета?.. Яка? Заради чого?..

Ви бачите роботу?.. Що саме треба зробити у власному здоров`ї, в оселі, у дворі, на господарці, в селі, місті, в Державі?.. У вас є здатність бачити потреби – те, за що конче взятися і розумно виконати?! Виконати без вагань!

Вас усе щось стримує? Щось не так? Ви боягуз? Ну то ніколи і нікому не розповідайте, що ви Людина! Страх – суть рабів, хвороба. А Людина – має відвагу і гідність! Подумайте! Ви – ЛЮДИНА!

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему