Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Людина

Письменник Любко Дереш перебуваючи в Черкасах взяв участь у фестивалі поезії та музики «Вголос», а також потішив своїх шанувальників автограф-сесією та поспілкувався із журналістами. Він не приховував, що зловживав у своїх книгах тим, що називає «моделлю віртуального сексу», розповів, що не читає творів колег-літераторів, переймається через сексизм у рекламі, але не вбачає підстав для паніки після прийняття мовного закону. Пропонуємо вам пряму мову письменника.

Черкаська мисткиня Лідія Колесник куховарить із неабияким натхненням. Каже, що кулінарія для неї - своєрідний спосіб самовираження, на кшталт писанок чи вузлових ляльок. І цитує журналістку та кінорежисерку Джулію Кемерон, яка сказала, що коли їй не пишеться, вона варить супи та пече пироги, бо «від приготування їжі може щось заваритися у прозі, поезії, живописі, музиці». Ми розпитували Лідію про секрети приготування диво-пиріжків.

Анастасія Рясна – біохімік і молода мама. Зі своєю шестимісячною Софійкою Анастасія бере участь в різноманітних публічних заходах у Черкасах, як от у параді дитячих візочків. Анастасія щаслива від того, що віддає дитині сьогодні фактично весь час і все життя. Отримує велике задоволення від вишивання. Наразі Анастасія працює над найбільшою своєю вишитою картиною – сімейним портретом. Крім того, молода мама зберігає і дуже цінує речі, які передалися їй від прабабусі та прапрабабусі. Це і вишита сорочка, якій більше ста років, і рушники, і домоткані полотна… Анастасія Рясна мріє, що в майбутній власній оселі вона облаштує кухню в українському стилі.

У Черкасах під час відкриття фестивалю кам’яних скульптур «Живий камінь» актор і бард Микита Джигурда разом із гуртом «Сад» продемонстрували черкащанкам, що Тарас Шевченко і хард-рок – це не такі вже й непоєднувані речі, як здається на перший погляд. Попри те, що усі страшенно переймалися тим, що Джигурда буде вживати ненормативну лексику і взагалі «чому він може навчити наших дітей», одіозний шоу-мен поводився загалом дуже чемно, розповідав журналістам про духовний фалос і метеликів у грудях, а ще – поливав розгарячілу молодь водою із пляшки й хвацько бігав по сцені з булавою, осідлавши при цьому стійку від мікрофону. Пропонуємо вашій увазі трохи його роздумів про життя-буття, підслуханих і записаних перед концертом.

Черкащанка Катерина Слива рік займається фітнесом. За цей час змінила не лише свій спосіб життя на краще, але й допомогла змінитися багатьом друзям. НародUA вирішив дізнатися секрет успіху та здоров’я у Катерини.

Сьогодні вранці помер актор Богдан Ступка. «Дорогий Богдане Сильвестровичу! Туга схопила серце залізними перстами смерті... Господи... Господи... Господи... не можу вимовити...», - написав на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» режисер Сергій Проскурня.

Вона зберігає хліб у морозилці, бо до найближчого магазину треба йти аж у сусіднє село, тож накуповує відразу кілька буханок. Довго думає і не може відповісти, коли запитують, скільки їй років. Любить бавитися із малечею на дитячому майданчику біля будинку, і сумує, що досі не має власних онуків. НародUA спілкувався про життя-буття із пенсіонеркою Ганною Гриценко, яка 40 років тому розбудовувала селище Орбіту, що на Чигиринщині, а зараз тільки із ностальгією згадує ті часи, коли навколо було гамірно, бо нині селище стоїть пусткою.

Олена Варич - солістка ансамблю "Росава" при Черкаській обласній філармонії та ніжна мама. Власне, найбільшим своїм досягненням вона вважає народження донечки Анастасії та синочка Максима. Утім, спрямування дітей "своїми шляхами" або прагнення в дітях реалізувати те, чого самому не вдалося, вважає великою помилкою. Мовляв, кожен сам має творити своє життя.

Джозеф Сивенький. Американський фотограф з українським прізвищем – світовим ім'ям. Автор робіт для видань The New York Times, The New York Times Magazine, Conde Nast Portfolio, GQ, Time, Newsweek, The New Yorker. «Тінь» для сімей, які потрапляють у фокус його плівкового фотоапарату. Непомітна тінь для сім'ї – велике світло для суспільства. У його фотографіях – життєві історії ВІЛ-інфікованих, хворих на туберкульоз, перехожих війни, солдатів...

Черкащанка Аліна Курченко вишивати почала ще в дитячому садочку. За роботу береться лише з гарним настроєм та чистими думками. Адже, за словами вишивальниці, вишивка чує її думки, вбирає енергетику і віддає потім впродовж свого існування. Найціннішою роботою вважає свої весільні рушники. Попри те, що вишивок у майстрині дуже багато, вона ніколи їх не продає. Каже, що робота «для душі» не оцінюється. НародUA спілкувався із Аліною про її хобі.