Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Людина

Галина Поступайло - людина НародуUA. Вона дуже багато читає, інколи сама пише. Галина щаслива, коли не потрібно поспішати і є "стабільна різноманітність". Дуже любить донечку Євгенію. З коханим Романом познайомилась в соцмережі. Найбільше їй смакують суші, шоколад з мигдалем, сир і риба. Після пригоди з дідусем побоюється води. Працює в маркетинговій компанії. Любить активний відпочинок на природі.

Світлана Спасібіна - людина світла і хороша. Цим вона вже є незвичайною. Вона - людина, про яких пише НародUA. Світлана любить дітей і страшенно щаслива, коли чує "блю-блю" від своєї племінниці. Тому мріє стати мамою. В дитинстві Світлана була ще тою "пацанкою", яка билася з хлопцями. Вона практикує спонтанні поїздки в різні куточки України, а ще може танцювати цілу ніч... Вона також любить звичайні "старі" фотоальбоми, а не комп'ютерні фото. Світлана - "звичайна" дівчина, тобто не є "зіркою" в пресі.

Олену Желєзняк називають іноді "кульбабкою". Вона страшенно любить сонце, як і своє "сонячне" волосся. Олена раніше не читала поезію, або, принаймні, вважала її дуже нудною. Сьогодні вона - поетеса... Крім того, вона вважає себе інопланетянкою-комуністкою і намагається всіх любити.

Володимир ГЕРМАНОВ дивує своєю романтикою на фоні популярного скептису і цинізму. Він - фронтмен інді-рок гурту "Германов". Утім, Володимир стверджує, що назву гурту придумав не він, а гітарист через "звучність", і кожен з чотирьох учасників "Германова" - потужна особистість. Незалежні й ліричні рокери відкидають моду нашого "шоу-бізнесу". Вони, можливо, не схожі на "традиційних" рокерів із довгим волоссям, протестом-свободою в душі й байком на вічній дорозі. А, швидше, - на таких собі вишуканих і вразливих інтелектуалів. Мабуть, невипадково Володимир Германов - не лише вокаліст і автор пісень, але й науковець і письменник.

«Патріарх» сучасної української літератури Юрій Андрухович сьогодні в Черкасах. І поки шанувальники його творчості готують книжки для автографів та чекають на зустріч із письменником у драматичному театрі, НародUA побував на прес-конференції і вже встиг почути силу-силенну цікавлющих думок. Тож ловіть, міркуйте і насолоджуйтеся разом із нами.

Володимир Арєнєв – письменник і літературний критик. Останнім, власне, переважно й заробляє на життя під своїм «біографічним» ім’ям Володимир Пузій.

Можливо, й тому, що, як сам стверджує, не пише на замовлення, не пише, «щоб заробити», не пристосовується до кон’юнктури ринку.

Спеціалізується більше на фантастиці. Літературну «кар’єру» починав у Росії.

Ще не маючи 20-ти, написав уже величезний роман «Герой порванных времен», який взялося видати одне московське видавництво. За отриманий аванс Володимир купив сканер, хоча через російський «дефолт» роман тоді не побачив світ.

Невдовзі, 2000 року, його перший роман був опублікований в іншому московському видавництві – «Альфа-книга». Саме тоді для успішнішого просування письменнику й запропонували обрати псевдонім.

Це була унікальна людина. Людина, фактично лише завдяки якій Україна і світ дізналися про Холодний Яр та легендарну Холодноярську республіку, яка найдовше тримала оборону перед російськими завойовниками в 20-х роках минулого століття. Юрій Горліс-Горський, очевидно, з такою біографією міг прожити не одне життя. Його й кілька разів живого хоронили... Але він таки повертався з того світу. Аж доки так же таємниче, як і все його життя, не щез остаточно... Сьогодні навіть невідомо, де і як він загинув. Невідомо, де він похований. Є лише версії про тортури і розправу нібито американських військових... Власне про це все, а також власні мемуари, твори й поезії Юрія Горліса-Горського ви зможете прочитати в книзі "Юрій Горліс-Горський. "Ми ще повернемось!": Спогади. Повість. Поезії. Документи. Листування" від редактора-упорядника Романа Коваля. Останній, власне, і написав біографію цієї людини, а також презентував її 20 вересня 2012 року журналістам та громадськості у Черкасах.

 

Від етно-рок ватаги «ТаРУТА» віє якоюсь сучасною готикою й постійними експериментами. Вони такі собі стильні, горді, певно мірою, аскетично-самозаглиблені й, так би мовити, шляхетно-філософські.

Де б вона не була – фактично завжди витягає із сумочки мокру солому й плете. Однак з комп’ютером соломкарка не дружить. «За комп’ютер я, якщо чесно, не сідаю – в мене немає на це часу. Цим займається мій чоловік. А я кожну хвилинку сидю за соломою», зізналася Ніла Салаутіна.

Є тільки одна-єдина річ, яка не дозволяє їй робити улюблену роботу – коли хворіє довгоочікувана донечка Анна. Тож бажаємо здоров’я Анночці й усьому сімейству, і, зрозуміло, безперервної радісної творчості…

А Ви помітили, що життя таки стає трішки добрішим і світлішим?

Ярина Квітка - одна із засновниць фрі-фолькового гурту "Фолькнери". Це - такі собі мандрівні музиканти, які на велосипедах подорожують світом і в різних країнах збирають автентичні пісні. Відтак вони осучаснюють або "партачать" цю автентику різноманітними модерними ритмами, стилями і викрутасами. 

Ярина Квітка любить свої яскраві, шалені і страшні сни, на основі яких мріє колись зняти кіно. Вона - як вітер, який постійно міняється. 

В дитинстві Ярина вдягала мамину довгу чорну спідницю на голову (замість волосся), взувала мамине взуття з найвищими підборами, брала щітку для волосся замість мікрофону, розфарбовувалася і верещала-співала перед дзеркалом.