Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


08 Бер 2012

У Чехії збірку оповідань назвали «Україно, давай, Україно!»

Читайте більше в рубриці Література
 

У Чехії видали антологію сучасного українського оповідання «Україно, давай, Україно!» (Ukrajina, davaj, Ukrajina! Antologie současných ukrajinských povídek).

До книги ввійшло 55 оповідань 44 українських письменників. Це своєрідна панорама української малої прози. Причому точкою відліку укладачі позначили Чорнобильську катастрофу, добираючи твори, написані за останні 25 років. Упорядниками антології стали Марко Роберт Стех (Marko R. Stech) і Люція Ржегоржикова (Lucie Řehoříková).

 

book2

 

Як розповів нам пан Марко, ініціатором видання була чеський славіст і літературознавець Люція Ржегоржикова.

 

Marko Stech photo 1

 

«Вона щиро зацікавлена українською культурою. Це вона звернулася до мене з пропозицією співпраці над такою антологією. Вона також знайшла видавця в Чехії та полагодила усі переклади й редакторську працю. При чому без жодних ґрантів та наявних фондів.Сама концепція «постчорнобильської панорами української малої прози» належить мені (хоча я регулярно обговорював свої думки з Луцією). Я досить чітко висловив те, чому вважаю такий підхід найкращим у передмові до антології. Вважаю, що в тому періоді часу українська мала проза (причому я принципово трактую прозу написану в Україні і в еміґрації як частку єдиного культурного простору) являє вельми цікавий зріз головних течій і тенденцій в світовій малій прозі і, як така, може бути цікавою для будь-кого зацікавленого літературою», - вважає Марко Роберт Стех і додає, що добираючи авторів, укладачі принципово відмовилися «від будь-яких тусовочних чи поколінієвих критеріїв, а також і від їх розкрученості».

 

«Я вважаю, що навіть якщо в антології знайдеться не дуже багато читачів, то все-таки це видання зробить більше для поширення доброго імені українців у Чехії, аніж праця українського уряду за останні десятиліття», - підсумував пан Марко.

 

«... українська культура «післячорнобильського періоду» опинилася в особливій ситуації, коли, несподівано вивільнившись від ідеологічного диктату, українські автори стали віч на віч із потребою за дуже короткий час, «наздолужуючи втрачені десятиліття», кардинально переосмислити підхід до тексту, форми, стилю, й витворити нові літературні стратегії, засвоюючи те, що відбулося на Заході (також і в нашій еміграційній літературі), а було раніше малодоступним в СССР чи малопридатним в умовах монополії соцреалістичної догми. Ця ситуація витворила ефект згущеної призми різноманітних (нехай і еклектичних, хаотично накопичених) течій, стилів, світоглядів, і крізь оцю призму можна простежувати процеси універсальніші: пізньомодерністичні й постмодерністичні шукання нових концепцій сенсу короткої прозової оповіді як мистецької форми й засобу людського контакту в умовах приголомшливого пришвидшення темпів життя, блискавичного розвитку технологій, інтенсифікації інформаційних потоків і масовізації культури за одночасного розмивання ідентичностей, систем цінностей, традицій у глобальному селі сучасного світу».

Цитата зі статті Марка Роберта Стеха «Панорама, розрисована оповіданнями», що була надрукована у часописі «Критика»

 

 

Тим часом, Люція Ржегоржикова розповіла, що зініціювало проект видавництво «Вітряні млини», яке вже видало серію так званих літературних путівників, у якій виходили антології сучасних коротких оповідань і сучасної драми.

 

lutsiya copy

 

«Позаяк в університеті я вивчала російську і українську літератури, а у своїй дисертації зосередилась на розвиткові жанру оповідання в українській літературі, то ідея укласти книжку сучасного українського оповідання зацікавила мене не тільки у зв'язку з моїм дослідженням, але й через те, що я почала шукати авторів і тексти, які могли б бути цікавими для чеських читачів», - пригадала Люція Ржегоржикова.

 

knyga

 

Цікаво, що укладачі не могли дійти згоди щодо назви антології. До останнього моменту в них були сумніви.

 

«Шукали такий заголовок, який би зміг зацікавити ширшу публіку. Слово «давай» є також у чеській мові як жаргонне слово для заохочення чи імпульсу щось зробити», - розповіла пані Люція.

 

Ми поцікавилися в неї, наскільки подібне видання буде цікавим для чеського читача.

 

«Можливо, чехи зможуть більше дізнатись про Україну, її людей та культуру. Понад 200 тисяч українців живуть у Чехії нині, і що більше контактів буде в культурній чи інших царинах, які допомагатимуть нам спілкуватись та порозумітись, то краще. Останнім часом було видано кілька книжок сучасних українських письменників (наприклад, Оксани Забужко, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Людмили Таран, Богдана-Ігоря Антонича, Юрія Винничука). Іноді фрагменти творів сучасних українських письменників видають у різних літературних часописах (зокрема друкують Ірену Карпу, Тараса Прохаська, Юрка Іздрика, Віктора Неборака та інших). У 2005 році вийшла книжка коротких оповідань «Експрес Україна». Але я гадаю, що ще дуже мало вивчено і, звичайно, в цій царині ще треба працювати», - зауважила Люція Ржегоржикова.

 

За її словами, антологію присвятили усім безпосереднім та опосередкованим жертвам Чорнобильської катастрофи, а також тим авторам, які не дожили до дня її виходу у світ (з-поміж інших і Олесю Ульяненкові).

 

НародUA висловлює подяку Мирославу Слабошпицькому за допомогу в підготовці матеріалу

Поділіться з друзями: