Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


21 Вер 2012

Терорист, поет, фотограф, журналіст, радянський міліціонер, агент ГПУ, Абверу...

Читайте більше в рубриці Культура
 

Це була унікальна людина. Людина, фактично лише завдяки якій Україна і світ дізналися про Холодний Яр та легендарну Холодноярську республіку, яка найдовше тримала оборону перед російськими завойовниками в 20-х роках минулого століття. Юрій Горліс-Горський, очевидно, з такою біографією міг прожити не одне життя. Його й кілька разів живого хоронили... Але він таки повертався з того світу. Аж доки так же таємниче, як і все його життя, не щез остаточно... Сьогодні навіть невідомо, де і як він загинув. Невідомо, де він похований. Є лише версії про тортури і розправу нібито американських військових... Власне про це все, а також власні мемуари, твори й поезії Юрія Горліса-Горського ви зможете прочитати в книзі "Юрій Горліс-Горський. "Ми ще повернемось!": Спогади. Повість. Поезії. Документи. Листування" від редактора-упорядника Романа Коваля. Останній, власне, і написав біографію цієї людини, а також презентував її 20 вересня 2012 року журналістам та громадськості у Черкасах.

Крім того, в черкаському театрі мені Тараса Шевченка публіку потішили виступи Тараса Силенка та інших виконавців, зокрема й соліста гурту «Рутенія» Гриця Лук’яненка.

 

IMGP840428

IMGP840428


IMGP840428

Роман Коваль (праворуч) та Тарас Силенко

 

IMGP840428IMGP840428IMGP840428IMGP840428

IMGP840428IMGP840428IMGP840428IMGP840428IMGP840428IMGP840428IMGP840428IMGP840428IMGP840428

 

 

Презентуючи книгу, Роман Коваль зазначив:

- У цій книзі зібрано всі твори Юрія Горліса-Горського, окрім "Холодного Яру". Хоча, звичайно, Холодний Яр весь час в цій книзі фігурує таким контрапунктом, зокрема і в передмові. Передмова - це фактично біографія Горліс-Горського на 90 сторінках. Це - оновлена, розширена біографія, яку я написав буквально півтора місяці тому.

 

У свою чергу, фундаторка книги Леся Островська, взявши книгу, лаконічно перерахувала іпостасі Юрія Горліса-Горського:

- Ось його життєві образи Юрія: хорунжий Кабардинського полку Кавказької кавалерійської "туземної" дивізії, півсотенний Богданівського полку, "кармелюківець", "болбочанівець", чорнозапорожець, заступник отамана полку гайдамаків Холодного Яру, "совєтський міліціонер", співробітник Повстансько-партизанського штабу генерала Тютюнника, подільський підлпільник, терорист-експропріатор, наш чоловік в агентурному відділі Подільського губернського ГПУ, багатолітній політичний в'язень та пацієнт-симулянт психіатричних лікарень, старший санітар Лук'янівської в'язниці, автор споминів, драматург, видавець, фотограф, учитель, журналіст Німецького радіо, шинкар, агент Абверу, можливо, й польських спецслужб, диверсант-парашутист, співредактор української газети, помічник англійської розвідки... "Незбагненні шляхи Аллаха! Мені довелося в своєму житті бути багато ким - поетом також", - писав Юрко в передмові до своїх "Тюремних поезій".

 

У книзі відкривається новий образ Юрія Горліс-Горського - поета. Власне, в'язничного поета, бо писав поезію він фактично лише у в'язницях.

Поет-повстанець дуже заінтригував Лесю Островську:

- Мені цікавою була його постать як поета. Він жартома пише про свої поезії так: "Маю основане на життєвому досвіді переконання, що чоловік, якому Провидіння не призначило ще в утробі матері бути великим поетом може стати таким-сяким поетом лише в тюрмі. В тюрмі я просидів вісім років. І в цей час написав зо дві сотні поезій..." І потім він пише про те, що, як вийшов з тюрми, то забувся багато з тих поем і щоб їх відтворити треба знову на вісім років сісти в тюрму.

 

«Його ув'язнювали більшовики, румунські прикордонники та гестапівці. Сидів він і за польськими "дружніми" дротами. Його розстрілювали, а він утікав. Друзі двічі проводили по ньому панахиду, а він виривався з обіймів смерті. Її "віддих" Юрій чув не раз - і гарячий поцілунок кулі, і крижаний панцир березневої Тиси, і зашморг на шиї.»

З книги "Юрій Горліс-Горський. "Ми ще повернемось!": Спогади. Повість. Поезії. Документи. Листування"

 

У свою чергу, Роман Коваль повідомив, що в книзі опубліковані його "Тюремні поезії", які вийшли в 1937 році у Львові у видавництві Юрія Лісовського (одне з прізвищ Горліса-Горського).

 

Це - п'ята книжка в серії "Отаманія ХХ століття" .П'ять томів цієї серії вийшли впродовж останніх двох років  і 4 місяці.

 

Презентуючи книгу в Черкасах, які визволяв Юрій Горліс-Горський від радянських окупантів, Роман Коваль принагідно згадав про доцільність вшанування цієї постаті в назві однієї з вулиць міста.

 

"Свідомі жителі Черкас заборгували перед пам'яттю Юрія Горліса-Горського. Хоба б тим. що в місті немає досі вулиці Юрія Горліса-Горського, адже він звільняв це місто від московського-жидівської комуни у вересні 1920 року, і описав  у своїх спогадах "Холодний Яр" цей великий бій за Черкаси. Ми вже призвичаїлися ходити вулицями Леніна, Енгельса... Але нам треба було освіжити свої почуття і ходити у Черкасах вулицею Юрія Горліса-Горського, Андрія Гулого-Гуленка, Василя Чучупаки... До речі, історичний клуб "Холодния Яр" минулого року вже звертався до влади з офіційною пропозицією. Комісія розглядала. Були обіцянки, що буде позитивне рішення, але це все пішло під сукно, загальмувалося, і досі немає ні відмови, ні позитивного рішення. Є вулиця Горліса-Горського у Львові, в Івано-Франківську, у Рівному, а тут, в Черкасах, за які він проливав свою кров, не тільки нема, але й нема навіть місцевих ініціаторів..." - повідомив Роман Коваль.

 

Інший член родини фундаторів книги Олег Островський заявив, що "це - ще один інструмент боротьби проти русифікації" України.

"Якщо раніше козаки ходили з шаблями у рішницями на війну, то зараз у нас - інформаційна війна. Ми зараз воюємо книгами, газетами, журналами... Більшість українських каналів транслюються російською мовою, більшість українських радіостанцій транслюються російською мовою. Я не зовсім не розумію Верховної Ради: де тут притиснення російської мови? Тому оця книга - можливо, наша відповідь Верховній Раді", сказав Олег Островський.

 

 

«Юрій побував у "царстві смерті" з її липким смородом гнилої крові - в льохах Єлисаветградської ЧК. Вийшов живим з Лук'янівської в'язниці, хоч "дід Лук'ян" рідко кого випускав зі своїх холодних рук. "Показав дулю" Юрко і тюрмам Вінниці, Полтави, Херсона. І психлікарням теж.»

 З книги "Юрій Горліс-Горський. "Ми ще повернемось!": Спогади. Повість. Поезії. Документи. Листування"

 

 

Леся Островська зауважила, що  в Черкасах дуже багато людей взагалі не знає те, хто такий Юрій Горліс-Горський, хто такий Василь Чучупака і що таке Холодноярська республіка. Мовляв, тепермолодь зможе більше дізнатися про Юрія Горліса-Горського і про Холодний Яр. 

 

Натомість Роман Коваль розповів і про своє відкриття однієї з іпостасей Юрій Горліс-Горського:

- Я багато що про нього знав, але недооцінював його. І коли Ірина Гармасій із Закарпаття розшукала його особову справу як учителя Карпатської України в 1939 році, то там був його життєпис власноручний. І вперше я прочитав, що він був хорунжим Кабардинського кінного полку кавказької "туземної" дивизії. Я почав досліджувати шлях цього полку. Це був на 90 % полк мусульманський. Тому в спогадах "Холодний Яр" він пише, що він хапнув магометанської етики разом з Андрієм Чорнотою.

 

"Про цих дияволів в мохнатих шапках ходили страшні легенди. Казали навіть, що вони їдять дітей. Не дивно, що їх частіше називали "дикою дивізією". Ці вершники "дикої дивізії" казали: На вайнє весело. Харашо рєзать много можна". І як серед цих людей міг опинитися Юрій Горліс-Горський. Що він тут шукав? Напевно - романтики" - робить припущення Роман Коваль

 

JavaScript is disabled!
To display this content, you need a JavaScript capable browser.

 

JavaScript is disabled!
To display this content, you need a JavaScript capable browser.

 

 

Поділіться з друзями: