Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


14 Трав 2012

«Сцена людства» розпочалася епатажною пластичною містерією

Читайте більше в рубриці Культура
 

У Черкасах розпочався міжнародний театральний фестиваль «Сцена людства-2012». Фест відбувається сьомий рік поспіль. Несподіванкою відкриття стала п'єса «Тарєлкін і Расплюєв» Луганського драмтеатру, яка зламала класичну традицію цього "балагану" й стала цікавим сучасним експериментом. Крім того, глядачі вперше на "Сцені людства" та й у театральному житті Черкас за багато років споглядали виставу у форматі "вуличного театру". Зокрема, "Мрію про Дон Кіхота" Брестського театру. Щоправда, через сильний вітер, за словами режисера Олександра Козака, заради безпеки довелося відмовитися від складних елементів з вогнем.

Спільний львівсько-луганський проект став приємною несподіванкою

 

IMGP4301

 

IMGP4301

 

Відкрив фестиваль Луганський академічний обласний російський драматичний театр п’єсою  Олександра Сухово-Кобиліна «Тарєлкін і Расплюєв». Попри те, що особливих очікувань від цієї вистави не було, проте побачене приємно вразило. Гра акторів, їхня пластика, бажання і вміння викладатися на сцені, режисерський погляд і знахідки – все це не залишилося поза увагою черкаського глядача. Звісно, під час першої дії зал поступово залишали старші жіночки, набожно хрестячись і бурмочучи щось про те, що в них немає сил «це» дивитися. Проте ті, хто додивився виставу до кінця, не пожалкували.

 

IMGP4301

 

З-поміж так званих «спец-ефектів» запам’яталися яйця, які Расплюєв розбивав об лоба одного зі свідків під час допиту, розлита мильна піна (сцена й так слизька, а тут ще така перешкода), багато води, яка лилася з відер на голови акторів. Вони на цьому всьому падали, ковзалися, каталися... Нетрадиційними й цікавими були й костюми, що подекуди створювали колорит психлікарні-в'язниці, проте це тільки додавало виставі неповторного шарму. А всі ці відра, балії, що постійно кружляли, билися та падали, додавали якогось гротеску.

 

Інколи вистава була на межі "пристойності" й кидала мистецький виклик - напівоголені тіла, імітація сексу, непристойні жести... Це все підсилювало ефект.

 

IMGP4301

 

Музика, яка супроводжувала дійство, була найрізноманітнішою. Часом здавалося, що вона цілковито не пасує до обставин, що їх намагаються донести до глядача актори, що теж підкреслювало абсурдність і фарс. До речі, було й кілька українських народних пісень. Виконання таки вражало - часом важко було перемкнутися на репліки акторів – у вухах лунав тільки спів.

 

IMGP4301

 

До речі, чи не єдиною і таки технічною проблемою спектаклю став звук - голоси акторів періодично важко було трансформувати в текст, вони десь зливалися, десь приглушувалися, десь губилися. Актори потім пояснили це браком часу на адаптацію до черкаської сцени. Проте це не зіпсувало загального враження.

 

IMGP4301

 

Як виявилося, цей експеримент Луганського театру - дітище режисера Олексія Кравчука, який працює у львівському театрі імені Леся Курбаса. А майстер-класи зі співу для луганських акторів проводила львівська актриса Тамара Горгішелі. Над виставою трупа працювала два місяці. І, вийшла, треба сказати, дуже цікава річ – сучасна, пластична, динамічна і до непристойності еротична.

 

IMGP4301

 

Олексій Кравчук спокійно оцінив реакцію тих, хто не витримав до кінця вистави, назвавши це нормальним вибором кожного й рішенням, що йому дивитися, а що - ні.

IMGP4301

 

Він зазначив, що сьогодні "час дуже швидко йде і люди не хочуть заглиблювати в щось, а хочуть дуже швидко оцінити" й рухатися далі.

 

IMGP4301IMGP4301

 

Цікаво, що під час постановки вистави весь час з акторами проводилися тренінги.

 

«Мрія про Дон Кіхота»: холодно, але гарно

 

IMGP4301

IMGP4301

 

Вистава театру із білоруського міста Брест відбувалася на Соборній площі. За словами режисера спектаклю Олександра Козака, якщо минулі роки його акторам вдалося «порвати» черкаську сцену, то цьогоріч вони вирішили «порвати» площу. Амбітним планам завадила погода. По-перше, було неймовірно холодно, тож ті глядачі, які були легко вдягнуті, так і не додивилися виставу до кінця. По-друге, через сильний вітер білоруський театр не зміг показати все, що запланував. Зокрема, актори  вирішили, що треба бути вкрай обережними з вогнем, тому довелося відмовитися від багатьох елементів фаєр-шоу.

 

IMGP4301

 

IMGP4301

Як розповів НародUA Олександр Козак, вони вирішили театр дещо повернути туди, звідки він починався - на вулицю. "В Європі пленерні вистави модні сьогодні", - зазначив він. Цікаво, що Олександр Козак володіє українською та ще чотирма мовами і під час відкриття фесту привітав глядачів саме українською.

 


IMGP4301


IMGP4301


Коли вітряки засяяли феєрверками і з них повалив дим, публіка сприйняла це дуже прихильно.

 

«А може вони ще й цю будівлю спалять?», - жартівливо запитував хтось із глядачів, показуючи на Черкаську облдержадміністрацію.

 

IMGP4301

 

Зрештою, попри всі веселощі «Мрія…» видалася трішки сумною. Шкода було Дон Кіхота, який постійно витирав сльози і сумував. Особливо щемливою була сцена, коли актор запустив у небо маленький вітрячок на повітряних кульках. Тим часом, Санчо Панса потішив веселими гримасами та набором бойових сковорідок на всі випадки життя. Дітлахи раділи, коли бачили артистів на ходулях. Останні так органічно походжали Соборною площею – справжнісінькі тобі моделі на подіумі! Що не кажіть, а вуличний театр – це чудово. От тільки якби ще було хоча б трішки тепліше, бо після вистави довелося негайно рятуватися глінтвейном власного приготування, щоб не захворіти.  

 

IMGP4301

 

Тим часом міський голова Черкас Сергій Одарич сьогодні під час ранкової прес-конференції заявив, що йому сподобався вуличний формат театру, і вони з директором Черкаського драмтеатру Володимиром Осиповим домовилися про вуличну постановку у виконанні черкаського театру. Ідеться про виставу  "Ромео і Джульєтта".

 

"Зі вчорашнього вечора наш театр уже почав над цим працювати", - сказав Сергій Одарич. 

 

 

Чекайте на продовження нотаток із фесту. Сьогодні ми йдемо дивитися виставу «Автобус» від Кабардинського театру;)

 

Усі фото - НародUA

Поділіться з друзями: