Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Культура

У Черкасах триває джазовий фестиваль. На три дні Черкаський академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка перетворився на місце паломництва для джазменів, джазвуменів, а також просто для всіх шанувальників неповторної музики. 

У Києві 27 лютого відбудеться 3-й тур фестивалю сучасної поезії «Вітер поезії». Це унікальна нагода для всіх, хто вважає себе поетом, віршує під покровом ночі й стежить за сучасним літературним процесом. Перевага цього київського фестивалю – вільний доступ на поетичну сцену: головне вчасно зареєструватися й запросити на вечір побільше друзів.

Представники педколективу черкаської музичної школи № 2, яку міська влада Черкас хоче переселити в приміщення колишньої тютюнової фабрики, збираються скаржитися на дії влади в прокуратуру та судитися з нею. Про це заявили викладачі музичної школи та її в. о. директора Леонід Жох. Водночас поміж музикантів ходить інформація, що міська влада Черкас готує грунт для "оптимізації" музшкіл до єдиної муніципальної школи.

З гастролями до Києва приїхала Олена Яковлева й привезла «своїх» чоловіків. Обійшлося без Каменської. Київський глядач за квиток до 1500 гривень побачив гумор, сум і звичайне життя.

Олексій Хуторний: «Хочемо, щоб люди наспівували нашу пісню, повертаючись додому після перемог української збірної»

Відомий черкаський гурт «Ефект метелика» потішив своїх шанувальників кліпом. Це перша відеоробота хлопців.

9 лютого відбулася прем'єра українського кіноальманаху «Закохані в Київ».

У Черкаському академічному музично-драматичному театрі відбулася перша репетиція-читання третьої частини драматичної поеми-тетралогії Богдана Стельмаха «Тарас. Слова».

Актор Черкаського драмтеатру Олег Телятник дебютував в якості режисера. Очевидно, й не тільки режисера.

Черкаська публіка побачила його моновиставу «Мысли вслух» («Думки вголос»). Її сценічні читки (без акторського та іншого компоненту) вже відбулися у Києві на другому міжнародному фестивалі сучасної драматургії. Крім того, уже як повноцінна вистава «Думки вголос» демонструвалася в Кіровограді.

Я люблю театр, але через швидкий темп життя й завантаженість роботою (читайте – недолугі відмовки) рідко навідуюсь до оксамитових зал. До речі, поясніть: чому в театрах тільки червоні оксамитові крісла – стерті від часу з ледь чутним запахом парфум, дорогих цигарок, затаєного подиху та секретів?..