Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


14 Груд 2011

Спроба заволодіти майном головного редактора «НародUA»: як це було

Читайте більше в рубриці Кримінал
 

«НародUA», так би мовити, на собі відчув відповідальність і не зовсім приємні наслідки справжньої журналістської роботи. Коли журналіст іде «на поле бою», до людей, розслідує резонансні соціальні, фінансові та інші теми.

Під час чергового розслідування резонансного соціального питання, зокрема закриття обласною владою оздоровчого санаторію для дітей «Пролісок», журналісти НародUA зустрілися із доволі примітивним чиновницьким «бєспрєдєлом».

Отже, ситуація виглядала наступним чином.

Ми приїхали на «об’єкт», тобто в санаторій «Пролісок», щоб з’ясувати, чому ж закривають такий достатньо привабливий заклад. Попередньо домовилися про це з працівниками санаторію, які публічно заявляли про заплутану ситуацію навколо закладу.

Відтак поспілкувалися фактично з усіма працівниками санаторію, дізналися їх точку зору на процеси, чимало деталей «історії хвороби» та «простою» санаторію і яку роль у цьому відігравали керівники. Зрештою, пройшлися практично всіма приміщеннями закладу, включно з неробочим басейном.

Урешті, склавши достатньо об’ємне уявлення про ситуацію, ми попросили колектив провести нас до керівника санаторію, щоб почути іншу точку зору й доповнити наші знання й прогалини в інформації.

У приймальні нам сказали зайти й запитати дозволу в керівника. Оскільки двері були відчиненими, ми це успішно зробили. В.о. директора «Проліску» Микола Борисов сказав почекати і продовжив розмову з жінкою.

Дочекавшись кінця розмови, ми зайшли, представилися й виклали тему нашого журналістського розслідування: історія «простою» санаторію та його можливе закриття рішенням Черкаської обласної ради під час сесії 14 грудня.

Микола Борисов, у свою чергу, вимагав від нас посвідчення, прискіпливо записав усі дані собі на аркушик паперу, а потім ми ще раз повторили питання. Зокрема, й те, чи він як керівник санаторію оголошував вакансії та шукав двох лікарів для того, щоб санаторій продовжував працювати.

Відповідно, головний редактор НародUA після заданих запитань відкрито увімкнув диктофон та поклав його на стіл перед Миколою Борисовим.

Той, після деякої паузи, почав розмову зовсім з іншого кінця. Мовляв, чому ми прийшли на територію його закладу і спочатку не зайшли до нього. Пояснення про те, що ми спершу познайомилися з працівниками, а потім вирішили так само поспілкуватися з ним, не задовольнило Миколу Борисова.

Він по суті повторював ті самі слова й був дуже ображеним тим, що журналісти приходять до нього після розмови з іншими людьми.

Врешті, щоб знайти якийсь компроміс та все ж таки зробити свою роботу й отримати коментар від Борисова, головний редактор НародUA сказав: «Якщо ми вас дуже образили через те, що не зайшли до вас першими, то просимо вибачення».

Зі свого боку, керівник відповів, що дуже добре, що ми просимо пробачення. Однак на цьому його багатослівність завершилася. Він навідріз відмовився давати будь-які коментарі.

НародUA спробував пояснити посадовцю, що, відповідно до законів про ЗМІ, чиновник зобов’язаний прийняти журналіста та надати йому необхідну інформацію. На що Борисов відповів, що це його не цікавить і він ніяких коментарів давати не буде. Тоді журналісти НародUA повідомили йому, що будуть змушені надсилати офіційний запит. А після цього вже подавати до суду.

 

Коли Олександр Солонець почав фотографувати Миколу Борисова, той почав закривати об’єктив руками, а потім раптово схопив диктофон, що лежав біля нього на столі.

 

Посадовець почав натискати всі кнопки на ньому і заховав його під стіл. На спокійні прохання Олександра Солонця віддати диктофон пан Борисов лише запихав його подалі. Відтак журналісти НародUA пояснили йому, що той не має права забирати приватні речі інших людей, а тим паче – забирати знаряддя праці журналістів та перешкоджати виконанню їх професійних обов’язків. Адже це передбачає кримінальну відповідальність.

Однак ніщо не діяло на пана Борисова, тому зробивши кілька кадрів головний редактор НародUA просто був змушений забрати диктофон, застосовуючи силу.

Врешті, ми залишили кабінет Миколи Борисова.

У цій історії залишається чимало питань. Зокрема, як привчити чиновників поважати журналістську роботу й нести відповідальність за свої незаконні дії? Чи подавати на пана Борисова в суд, щоб відбити у всіх інших посадовців бажання перешкоджати роботі журналістів? Коли українські, зокрема й черкаські, журналісти зможуть об’єднуватися в ефективні профспілки та корпоративно й ефективно захищати свої права?

 

Тим часом лише кілька видань зацікавилися цією історією та проявили солідарність з НародUA. Тож дякуємо виданням «ГолосUA», «Телекритика», «Провінція» та «Газеті по-українськи» за те, що оприлюднили факти не зовсім адекватного поводження з журналістами посадовців або принаймні поцікавилися ситуацією.

На фото Микола Борисов ховає диктофон головного редактора НародUA

Поділіться з друзями: