Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


29 Лют 2012

Весну затьмарив блондин на «Таврії»

Читайте більше в рубриці Вікторія Кобиляцька - колонка
 

Забирала сина зі школи. Він всю дорогу говорив про те, як гарно, що буде весна, а потім літо і канікули. Довго петляли черкаськими вуличками, обминаючи особливо небезпечні слизькі ділянки і перестрибуючи через калюжі. Проте найбільші небезпеки чекали на нас на пішохідних переходах.

Цікаво було спостерігати за пішоходами, котрі стоять і гіпнотизують світлофор. Але коли уже спалахувало зелене світло, ніхто не йшов уперед. Натомість усі завбачливо робили два кроки назад – адже саме в цей момент котрась із автівок швидко пролітала перед їхнім носом, так і прагнучи забризкати багнюкою. Тож уже на четвертому чи п'ятому пішохідному переході ми з сином почали робити ті ж самі ритуальні рухи – два кроки назад, чекання і тільки тоді вперед. Та насамкінець нас це не врятувало.

 

Якийсь блондин (я його добре розгледіла, тож хай начувається!) на «Таврії» брудно-рожевого кольору прошмигнув просто перед нами, і ритуальні два кроки назад нічогісінько не дали. Я вилаялася. Добре, що цензурно. Двоє школярів, які разом із нами теж потрапили під ворожий «обстріл», так само прокричали вслід щось не дуже привітне. А син почав сміятися. Його насправді розвеселила ця картинка, йому було смішно дивитися на сердиту маму у забрьоханому грязюкою пальті, і на двох старшокласників, котрі намагаються на ходу почистити верхній одяг і щось бурчать. А мені від цього стало ще прикріше. Колись же сама так само могла посміятися із такої дрібниці (подумаєш – хвацький блондин на «Таврії», у якого не вистачає смальцю в голові, щоб гальмувати, коли їдеш через пішохідний перехід!), а тепер мене це дратує. Старію, словом...

 

Фото: autoplus.su

Поділіться з друзями: