Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


25 Квіт 2013

Нестерпна чарівність масажу

Читайте більше в рубриці Вікторія Кобиляцька - колонка
 

Численні переломи даються взнаки. Укотре мушу ходити в поліклініку на масаж. У кабінеті зібралася весела компанія. Старенька, але дуже енергійна бабця. Велетень, який ані трохи не страждає через зайву вагу й постійно лускає насіння. І молодий чолов'яга, що дуже любить роздавати поради направо й наліво.

Лікарка вже вдруге відправляє мене до бабці. Я її називаю "бабка-кульбабка". Вона старенька, до всього цікава і має дуже сильні руки. Правда, коли масажує мені спину, то змушена ставати на спеціальну дерев'яну підставочку через низький зріст. Я при цьому сиджу на стільчику і насолоджуюся під акомпанемент дерев'яного помосту, який ходить ходором під ногами бабці.

 

Молодий масажист не приховує свого роздратування, що я "дісталася" не йому, а бабці. Одного разу навіть зупинив мене в коридорі і почав пояснювати, треба мені до нього записатися, бо бабця уже ні на що не здатна. Я спочатку намагалася серйозно слухати, а потім чогось пригадала фільм "360", де з-поміж іншого йдеться про гвалтівника-рецидивіста, котрий щойно вийшов і переживає своєрідну "ломку" - блукає аеропортом і намагається "ненароком" торкатися до відкритих частин тіла жінок. Чогось цей зарозумілий масажист нагадав мені того нещасного гвалтівника, тож не стрималася і пирснула від сміху.

 

"Бабка-кульбабка" вирізняється неабиякою інтуїцією. Вона відчуває, що "рецидивіст" на мене зазіхає. Тому сьогодні, коли він почав щось до мене говорити, відрізала:

 

- Що ти чіпляєшся до моїх дівчат, до тебе ж он теж від сьогодні молодуха ходить!

 

Масажний кабінет поділений на три частини перегородками, на яких висять білі простирадла, тож пацієнти і масажисти час від часу між собою переговорюються і пересміюються. Молодик, мабуть, знітився, але нічого не відповів. Натомість почав наспівувати пісеньку, яка саме лунала з приймача:

 

"... Нас чекають ба-а-а-а-ришні-коханки
Не життя, а просто мармелад
Тож заграй, загра-а-а-а-й моя гітарко,
На веселий дуже і очєнь лад..."

 

Тим часом бабця дізналася, що я працюю журналісткою і неабияк пожвавилася.

 

- А у вашому виданні є рубрика "Знайомства"? Немає? Це погано... Я колись дуже любила її читати. Там, бувало, таке писали! Один дід видав: "Про себе: у мене город 30 соток. Шукаю працьовиту жінку небайдужу до сексу".

 

За простирадлами всі починають гиготіти.

 

 

 

Фото: goldsgym.com

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему