Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


16 Трав 2013

Гасова лампа

Читайте більше в рубриці Вікторія Кобиляцька - колонка
 

Морозиво із замороженими чорницями. Бо свіжих ще немає. Багато морозива і багато чорниць. Бо ж спека. І дурні думки. Треба чимось рятуватися і від першого, і від другого. І рятуюся. Відчуваю, як мерзнуть губи, а язик повільно прилипає до піднебіння, яке вже взялося памороззю. Симулякр, але все одно приємно. Проте температура думок не спадає. Мабуть тому почуваюся гасовою лампою. Такою старезною, закіптюженою і всіма забутою. Шкло потьмяніло від років горіння. Ґнот уже давно ніхто дбайливо не підкручував. Гас доливається якось автоматично, за звичкою. Ніби горить. Ніби світло. Але щось не так.

У вухах - "Океан Ельзи". Періодично його змінюють записи, які треба розшифрувати. Години записів. І вже майже ритуальне натискання на кніпочки "stop" і "play". Перед очима - екран компа. Час від часу вордівський документ зникає, а йому на зміну приходить світ соціальних мереж. Хтось там стверджував, що Цезар був крутий, бо вмів робити декілька справ одночасно. Не факт. У нього не було Інтернету. І він не намагався одночасно їсти морозиво з чорницями, слухати музику, розшифровувати запис і шаритися в соціальних мережах, уявляючи себе при цьому гасовою лампою. А навіть якби й намагався, то все одно не зміг би. До того ж, у нього були більш вишукані розваги.

 

Напевно далі, за всіма законами жанру, я б мала написати якийсь гіперпозитивний висновок а-ля "все буде добре". Або хоча б традиційне, гладіаторське "Ave, Caesar, morituri te salutant!". Принаймні, в школі нас так вчили, що в кожного тексту обов'язково має бути зачин, основна частина і кінцівка. Але це не той випадок. До кінцівки ще далеко. В морозилці завбачливо заховалися кілька кілограмів морозива. Якщо їм ніхто не приробив ноги - треба перевірити. Справжні чорниці ось-ось з'являться, що не може не тішити. Усі диктофонні записи чемно розбіжаться стрункими рядочками по вордівських документах. Вакарчук знову і знову зворушливо проситиме "Стріляй!". А я буду медитувати на внутрішнє полум'я і думати про те, що гасова лампа - це не так вже й погано. Майже антикваріат.

 

 

Зображення: Repentant Magdalene with the Smoking Flame, Georges de la Tour

 

 

Поділіться з друзями: