Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


14 Квіт 2013

Чай із безсмертника

Читайте більше в рубриці Вікторія Кобиляцька - колонка
 

Якщо дуже хочеться поговорити з людиною відверто і дізнатися про її найпотаємніші помисли, зовсім необов’язково вживати алкоголь. Є один перевірений спосіб - гіркий чай. Відносно гіркий. У нього може бути безліч смаків, але неодмінно має бути присутня гірчинка. Я останнім часом практикую імбирний чай із фруктами й корицею. Дуже тонізує і відразу демонструє, хто чим дише. Проте є й інший спосіб. Його одного разу мені підказало саме життя. Дієвий. Аж занадто. Настільки, що спробувавши, тепер навіть боюся повторювати експеримент.

Якось спілкувалася з одним поважним паном - інтелектуалом, митцем і перфекціоністом. Він був химерним, вимогливим і примхливим. Настільки примхливим, що я не знала, як його розговорити. Розмова не клеїлася. А потім він запропонував пригостити мене чаєм. Виявилося, що у кожен чай додавав дрібку безсмертника. Не пригадую вже чому, але пояснення було цілком притомним з медичної точки зору. Напій вийшов цікавий. Смак був такий, що перехоплювало подих і дуже вишукано гірчило. Якось непомітно ми торкнулися вічної теми "жінки-чоловіки".

 

У нього було багато жінок. І справа навіть не в тому, що він постійно зраджував своїй скво. І не в тому, що вмів брехати, бо вона до останнього не знала про всі його "подвиги". Чи не хотіла знати. Натомість, він просто знав, що треба говорити те, що від тебе хочуть почути. І вмів це робити. Мої питання були недоречні. Треба було тільки уважно слухати. Але раз я все ж втрутилася в цей нестримний потік свідомості. Поцікавилася, чи була жінка, заради якої він зміг би розлучитися, взяти за руку любов всього свого життя і піти з нею на край світу. Даремно я це запитала. Бо далі пішли одкровення, які рука не підніметься використовувати в журналістському матеріалі.

 

Вони любилися півроку. Він був закоханий, як хлопчисько. А вона розуміла його з півслова. Вони кохалися скрізь, де тільки можна і де не можна. Казали, що "мітили територію" своїми любощами. Вона завжди кричала під час сексу і ніколи не імітувала оргазм. Це він тепер так думає. Як було насправді - знає тільки вона. Любощі тривали б і далі, якби не виявилося, що жінка одружена. Вони розійшлися.

 

Після цих одкровень я, як чемна дівчинка, зробила вигляд, що нічого не чула, і почала питати про всяку іншу всячину, потрібну мені для того, щоб зробити інтерв’ю. Пан чемно давав вичерпні відповіді. Чай закінчився. Його чари ще витали в повітрі, але вже не діяли. Ми обоє вдавали, що не було ніякої гіркоти й сороміцьких розповідей про жінок та зраду. 

 

 

 

 

 

 

 

Фото http://www.asergeev.com

Поділіться з друзями: