Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Вікторія Кобиляцька - колонка

Вікторія Кобиляцька - колонка

Багато пише. Вважає, що це заважає їй абстрагуватися, але допомагає жити.

Це було 16 листопада десять років тому. Я ніколи до цього і ніколи після цього не писала нічого подібного. І, очевидно, не напишу. Це дивно зараз читати, гортаючи сторінки щоденника. Бо відтоді все настільки змінилося і відбулося стільки подій, що кожне слово сто разів набуло неймовірної актуальності, а потім нівелювалося (чи навпаки). Нині ці рядки викликають тільки подив і щем. Але як правдива мазохістка, я таки перечитую їх, аналізую і… тішуся, що це було зі мною. ЗА і МІЖ.

Перша субота листопада – Всесвітній день чоловіків. День цих істот, яких неможливо збагнути не те що так званою (ними ж вигаданою) жіночою логікою. Їх взагалі неможливо збагнути. Бо, мабуть, і не треба.

Це питання не дає мені спокою все моє свідоме життя. І несвідоме теж. Найгірше те, що відповіді я так ніколи і не дізнаюся.

Пісня «Зґвалтуй мене» у виконанні Курта Кобейна має для мене особливе значення.

Якщо хтось прочитав заголовок і подумав, що мова йтиме про комп'ютери, то мушу вас розчарувати, бо насправді все значно прозаїчніше. Мені йдеться про рослину.

Бачила його й раніше, але зараз контраст був занадто різкий. Погляд цього чоловіка мене вразив. Якби по очах вчили визначати вік людини так само, як вік спиляного дерева визначають, підраховуючи кількість річних кілець на розпилі, то його вицвілим, колись блакитним очам можна було б дати всі сто років – така там була прірва.

У День журналіста можновладці різко починають любити представників мас-медіа, славити і вітати їх. А ще – висловлювати сподівання, що віднині ти будеш ще «оперативніше, об'єктивніше і цікавіше» висвітлювати їхню діяльність.

Вважається, ніби на кожну людину має величезний вплив так звана карма її роду. Не беруся судити, чи так це насправді, але свого часу мене страшенно цікавили всі подробиці життя і творчості моїх прадідусів та прабабусь. Надто ж збурювала дівочу уяву постать прабабці Одарки –– справжнісінького Казанови у спідниці.

Показова ситуація виникла сьогодні  під час візиту віце-прем'єра Сергія Тігіпка до Черкас.

Коли ще можна так гарно пропіаритися перед виборами і використати жінок, розповівши їм про те, що вони зобов'язані жити не для себе, а для інших, тягнуть на собі сім'ю тощо, як не на 8 Березня?