Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Валерія Карбушева - колонка

Валерія Карбушева - колонка

Між китайською локшиною в дешевому ресторані і дорогим суши - вибрала би перше.


 

Протягом усього існування України наша держава пройшла стільки навал і болю, смертей і війн, як, мабуть, жодна інша у всьому світі. Нас намагалася знищити безпощадна Орда, мальовничі кримські землі захоплювали Османи, Росія та Польща без жалю шматували, мов драньтя, території Батьківщини, як і «Совєти», котрим майже вдалося русифікувати українців.

Два роки тому на весняних канікулах мені випала можливість поїхати до Угорщини. Ця країна дивувала красою зелених ландшафтів, похмурістю готичних соборів, смачною їжею і привітними людьми. Після цієї подорожі залишилася надзвичайна кількість яскравих і позитивних вражень, але, на жаль, найбільше запам'яталися не вони. Коли ми у готелі очікували на розселення, зав'язалася невимушена розмова з туристами-французами, що зупинилися поруч. Все було добре, доки один з них невпевнено не сказав «Вер іс Юкрейн? Іс іт е парт оф Раша?».

Географічно склалося, що Україна не оточена жодним з океанів, тільки на півдні омивається водами Чорного та Азовського морів. Але, не дивлячись на це, він існує. Український народний океан набагато глибший за Тихий, значно тепліший за Індійський та красивіший за Атлантичний. Він розгалужується на тоненькі річечки, що вражають серця мільйонів людей. Але складається він не з крапель, а з тисяч нот. Це Океан Ельзи.

Мабуть, чи не кожному хотілося зустріти світанок у горах, милуватися красою запаморочливих краєвидів з висоти пташиного польоту і подихати чистим, первозданним повітрям українських височин. Відкривати у собі досі невідомі риси і здібності, долати перешкоди, втому і слабкість, навчитися орієнтуванню і швидкому прийняттю рішень. Це є одними з тих переваг і можливостей, які надає охочим людям справжній піший туризм. І приємно дізнаватися, що й серед сучасної молоді є справжні невтомні романтики, а серед представників старшого покоління ті, хто охоче ладні поділитися безцінним досвідом і разом, вдягнувши велетенські рюкзаки, знову і знову рушати у путь.

Шотландія – країна кілтів і запаморочливої, незабутньої природи, доблесних середньовічних героїв і колоритних, привітних горців, мініатюрних європейських вуличок і тисячолітніх фортець, що й донині приваблюють туристів своєю загадковою красою. Вона привітна, але, водночас, таємнича, завжди рада спраглим до нових вражень гостям з усього світу. Але ця країна славиться не тільки тисячами пабів і веселими звуками волинки, а й своєю незмінною жагою бути незалежною. Насамперед - від сусідньої Англії, стосунки з якою уже тисячоліттями залишаються неоднозначними. Але часи минають і, відповідно, змінюється й світ. Перед Шотландією знову постав нелегкий вибір: бути у складі Великої Британії, чи не бути? І вона зробила свій вибір.

Останніми роками серед молоді все частіше і частіше можна зустріти вегетаріанців або навіть веганів. Щороку тисячі юних хлопців та дівчат замінюють у своєму раціоні домашню шинку на овочеву піцу, ранкову яєшню на салат з пекінською капустою , а звичну ковбасу на тушковані овочі. Причини відмовитися від м'яса у кожного свої: релігійні погляди, бажання скинути зайву вагу, економія грошей, алергія на тваринну продукцію, сліпе наслідування кумира тощо. Але, хоч не у кожного ці поривання благородні, але деякі факти змушують задуматися і відчути не тільки співчуття до тварин, а й відповідальність перед всією планетою.

Приємно спостерігати за тенденцією зростання популярності благочинності в Україні. Все частіше на вулицях міста можна зустріти молодих хлопців та дівчат із скриньками у руках, що збирають гроші на порятунок хворих та нужденних, все більше організовують акцій заради порятунку життів маленьких українців, все частіше біля кас супермаркетів можна побачити візочки для збору гуманітарної допомоги сиротам. Але зараз, звісно, найбільше подібних заходів проводиться, аби хоч якось допомогти нашим героям, що відвойовують схід України у зоні АТО.

Кажуть, що музика здатна зупинити мить і перенести вас у будь-який час. А й справді, іноді, слухаючи Моцарта, здається, що й за твоїм вікном гуркотять старовинні карети. Наспівуючи Френка Сінатру, і сама відчуваєш себе частинкою «покоління джазу», а, надихаючись безсмертними піснями The Beatles, хочеться повірити, що те легендарне «Yesterday» виконують саме для тебе. Така музика не має терміну придатності і завжди є влучною і актуальною. Вона мешкає у серцях мільйонів прихильників, що оживляють її своїми кавер-версіями визнаних світових шедеврів. І ось можливість насолодитися такими незвичними варіаціями відомих хітів наживо випала усім охочим жителям Черкас.

Мабуть, кожна людина мріє подорожувати. Хтось бажає побачити панораму Парижа з невимовної височини Ейфелевої вежі, для когось найпрекрасніший Едем - це старовинні єгипетські гробниці разом з їхніми загадками і таємничими історіями, для когось - це мирний побут звичайного німецького містечка. Але, як то кажуть, аби досягти того, чого прагнеш, треба, по-перше, зробити все від себе залежне, по-друге, не боятися майбутніх труднощів. Коли вже студент, чи, можливо, навіть й учень виконав 2 цих обов'язкових пункти, зразу ж постає питання: "Як це організувати?!". І тут на поміч стурбованим батькам і знервованим підліткам приходить лише одна можлива відповідь - взяти участь у програмі по обміну!

Останніми роками серед молоді все популярнішим стає таке явище, як косплей. Сенс його полягає у тому, аби за допомогою костюму, аксесуарів, гриму і перук максимально ототожнитися з певним персонажем фільму, серіалу, відеогри тощо, і, перебуваючи у образі, взяти участь у рольовій грі чи фотосесії. Ця течія виникла у Японії серед прихильників аніме та манги, але згодом так поширилася, що знайшла відгук у серцях тисяч і тисяч підлітків і навіть дорослих із різних країн світу. Не оминув новий вид перфомансу і черкаську творчу молодь.

«ПочатокПопередня12НаступнаКінець»
Сторінка 1 з 2