Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


24 Лип 2012

Будні черкаських правоохоронців

 

Уранці в п’ятницю, 13 липня, в одній із багатоповерхівок Черкас стався цілком буденний злочин. Пограбували квартиру 25-річної Аліни. Злодії зламали замок вхідних дверей, проникли у помешкання, винесли ноутбук та гроші. Злочин було скоєно вранці, але десь вже за годину господарі були вдома.

Прийшовши додому, Аліна відразу викликала оперативну групу. Через півтори години до потерпілої таки приїхали – двоє молоденьких дівчат та один експерт у цивільному. Зайшовши до квартири, правоохоронці оглянули місце злочину, вислухали жертв, щось записали та… розвернулися і пішли до дверей. Дівчина їх зупинила і попросила взяти хоча б відбитки пальців із меблів, дверних ручок, яких торкались злодії. «Ви думаєте, там буде шось видно?», - запитали правоохоронці. «Беріть відбитки!», - вже майже кричала на них дівчина. Жодних інших дій, націлених на розкриття злочину «за гарячими слідами», які б мали виконати оперативники, ці троє вчиняти не стали. За словами дівчини, правоохоронці побули на місці злочину фактично 15 хвилин.

 

Після їх від’їзду Аліна сама опитувала сусідів, чи не чули вони якогось шуму, збирала можливі речові докази у під’їзді, полізла на дах багатоповерхівки, у підвали. Вона з’ясувала, що один із злодіїв (імовірно це була жінка) стояв на «шухері» на 3-му і 5-му поверхах (обкрадена квартира – на 4-му). У попільничках на підвіконні цих поверхів Аліна знайшла недопалки однієї і тієї ж марки цигарок. Такі цигарки не курять мешканці цього будинку.

 

До вечора, цього дня - 13 липня, в міліції про дівчину забули. Уже пізно ввечері Аліна подзвонила у Соснівський райвідділ і наскаржилася черговому на бездіяльність оперативної групи. Її вислухали та подякували.

 

Наступного дня, взявши блокнотик із свідченнями сусідів та пакетик із недопалками, дівчина сама поїхала у міліцію. Вона хотіла розповісти, що чули сусіди, показати недопалки, поділитися із правоохоронцями, що вона думає, хто б це міг вчинити. У райвідділі їй сказали, що слідчого, який займається її справою, зараз на місці немає. На третій день – у понеділок – Аліна знову пішла у Соснівку. Їй повідомили, що її слідчий уже … пішов у відпустку. Засмучена, вона написала скаргу на оперативну групу у УМВС. Уже потім Аліна дізналася, що її справу у принципі і не хотіли розслідувати: вже наступного дня після виявлення злочину, правоохоронці вирішили «проігнорувати» цю справу, щоб не відкривати ще один «висяк», який псуватиме картину показників із розкриття злочинів. Після чергового «ігнору» дівчина почала шукати знайомих, які мали б зв’язки у міліції. І лише завдяки цим зв’язкам через кілька днів її запросили в УМВС, щоб розглянути її скаргу на оперативників.

 

Аліна вже не сподівається на те, що розшукають її речі – надто багато часу минуло з моменту злочину. Дівчина це розуміє, але шокує її інше: розслідувати її справу навіть ніхто і не намагався і не мав наміру. Вона впевнена: якби за гарячими слідами було зроблено хоч щось із тих кроків, які мала б виконати оперативна група, можливо результат мав би бути.

 

ПС. Історія не покликана створити резонанс, але яскраво змальовує будні черкаських правоохоронців-оперативників

 

 Фото: avtoiya.ru

Поділіться з друзями: