Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


07 Серп 2013

Роздуми про наші справи освітянські

Читайте більше в рубриці Тарас Крамаренко - колонка
 

Позашкільну освіту можуть знищити?

Природні задатки помножені на системну працю та вольові якості дорівнюють таланту. Така не хитра математика ілюструє природу обдарованої дитини. Безперечно, всі наші діти в очах батьків є обдарованими і заслуговують найвищої уваги. Як з боку педагога, так і держави в цілому. Це - необхідна умова розвинутого демократичного суспільства (за постулатом, що «про суспільство судять по тому, як в ньому ставляться до дітей та людей похилого віку»).

Та все ж поставимо акцент на дітях обдарованих. А спонукає до розмови про обдарованих дітей указ Президента України про оголошення 2013 року роком обдарованої дитини.

Як реально живуть Будинки дитячої та юнацької творчості, Малі академії наук, спортшколи, Школи мистецтв, Центри роботи з обдарованими дітьми? Спробуємо глянути на деякі сторони життя БДЮТ із середини.

Логічним є те, що саме в позашкільних закладах іде відбір та вишкіл діток, що знайшли себе в різних мистецтвах, заняттях спортом, туризмом, моделюванням тощо. Саме в цих установах якісний та кількісний показник обдарованих значно вищий, ніж у звичайній загальноосвітній школі. Цьому сприяють ряд об'єктивних факторів: природній або спеціалізований відбір вихованців, педагогічний потенціал, певне технічне та матеріальне забезпечення, система навчальної та виховної роботи. Остання в деяких питаннях принципово різниться з шкільною класно-урочною системою.

І не потрібно черговий раз говорити, що позашкілля як складова частина нашої освіти в цілому є надзвичайно важливою і незамінною у формуванні підростаючого покоління, його профорієнтації, розвитку творчого креативного мислення, опануванню життєво необхідних умінь і якостей, свідомого вибору здорового способу життя та ін. Проте саме позашкілля в наш час першим прийняло на себе удар новітніх економічних відносин, часто посилений безпорадністю місцевого керівництва у вирішенні його наболілих проблем.

Жашківський будинок дитячої та юнацької творчості заснований у 1947 році, як Будинок піонерів, і з того часу не припиняє свою роботу, змістовно організовуючи дозвілля дітей району. Два десятки гуртків (сім десятків груп) щорічно приймають у свої обійми до тисячі вихованців. І ця невгамовна допитлива юрба «нещадно» експлуатує приміщення, меблі, спеціальне оснащення та обладнання студій та кабінетів.

Життя динамічно змінюється і природно, що БДЮТ повинен бути готовий до запитів сьогодення. На внутрішньому рівні такі зміни відбуваються (зміна програм та методик, пропозиція "модних" видів діяльності, кадрове омолодження тощо). Але не секрет, що ключовим чинником у вирішені всіх означених питань є фінансування. І ось тут ми і підійшли до самого болючого.

Не сьогодні з'явилися товарно-грошові відносини. Не новина, що матеріально-технічна база є основою втілення в життя будь-якого фантастичного проекту. Не диво і те, що постійне оновлення ресурсів закладу, його оснащення сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, поповнення новим обладнанням та ремонт існуючого дозволить завжди повноцінно проводити навчально-виховний процес, готуючи молодь до викликів сьогодення, а не займатись ілюструванням життя їх батьків, іноді й дідусів.

Жодного фронтального планового щорічного ремонту за останні 7 років, не кажучи про капітальний (було перекриття даху, про яке за кілька років і не скажеш, що було), скудне поповнення матеріальної бази (як правило, це відбувається за кошти батьків та випадкових спонсорів), відсутність цільового оновлення комп'ютерною технікою,(існуючі ІКТ – дивіденди виборчих кампаній), зношені меблі кінця сімдесятих, укріплені шпалерою глинобитні стіни, небезпечно нависаюча стеля, аварійне електрообладнання, неогороджене подвір'я (і як результат – "гарцювання" авто та справляння природних проблем громадянами «без комплексів»)...

Ось така вимальовується картинка «осяяного піклуванням щасливого дитинства». І в противагу цьому – грамоти, дипломи переможців міжнародних, всеукраїнських, обласних конкурсів та змагань, вихованці, занесені до Національної книги «Обдаровані діти України», понад десяток щорічних виставок та концертів, призери Малої академії та просто сотні дітей, що з інтересом проводять свій час, ігноруючи «принади цивілізації», як то куріння, алкоголь, наркотики, бездумне марнування часу .

І оцінюючи реалії, напрошується запитання, а чи не схоже це на підготовку до знищення цієї галузі, як то стало практикою в нові часи? Коли структура доводиться до занепаду, жалюгідного матеріального стану й кадрового дефіциту, а потім ставиться питання про «реорганізацію» (читай - оптимізацію-кремацію). Чи не є ми свідками аналогічних процесів в сільському господарстві, промисловості, медицині, культурі та й в освіті? Але ж без обдарованих дітей нема майбутнього!

Правда, життя іноді підносить подарунки. Так нещодавно народний депутат В.М. Ничипоренко та «Громадська Ініціатива» доброзичливо відгукнулися на прохання художньої студії у гуманітарній матеріальній допомозі. Були виділені кошти на заміну вікон і дверей, реконструйована стеля, придбано навчальні столи та дошка. Це вирішило частину нагальних потреб образотворчого гуртка і значно покращить умови роботи юних художників, за що - щире спасибі. Але і ті роботи, що залишились, потребують неабиякої допомоги з боку держави. БДЮТ – все-таки державна установа.

Пробіжить літо – період не лише літніх відпусток, а і напруженої роботи по створенню належних, цивілізованих, комфортних умов роботи і навчання дітей. І не лише обдарованих, а й звичайних хлопчиків і дівчаток, які наївно, зазираючи в очі дорослих, вірять, що «немає коштів», «фінансуємо лише захищені статті», «шукайте спонсорів», «з нового року буде краще». Переконують, що це - "становлення незалежності", а не безгосподарність, відсутність патріотизму й перспективного мислення, бездарність керівництва та неефективний підбір кадрів.

Ми віримо (ще віримо), що в школі і поза школою наше підростаюче покоління є і буде в зоні особливої турботи, забезпечення належної педагогічної, духовної, матеріальної уваги, і не буде в жодному разі поза нею.

 

 

 

Керівник художньої студії при Жашківському БДЮТ Тарас Крамаренко

 

 

 

 

 

 

Фото http://ustravel.org.ua

Поділіться з друзями: