Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


10 Трав 2014

Для чого потрібне щастя?

Автор 
Читайте більше в рубриці Світлошукач - колонка
 

Як не важко помітити, більшість людей із віком все менше й менше посміхаються, все більше стають холоднішими та втрачають душевну простоту. І як не дивно, вони вважають, що так має й бути, і називають це "дорослішанням". Ще в юності вони могли відверто й просто веселитись, а зараз в їхньому житті час залишається тільки на вирішення повсякденних турбот, яких дедалі стає все більше. І часто, коли такі люди бачать молоду чи зрілу людину, яка щиро посміхається та поводить себе привітно, вони називають її несерйозною, такою, яка не може бути ні самостійною, ні успішною.

Бажання досягнути

Чому ці люди так вважають? Чому вони втратили цю здатність просто радіти? Справа в тому, що кожен із них намагається чогось досягнути в житті. Вони невдоволені тим, що мають. Коли людина має багато бажань чимось володіти або чогось досягнути, то все, про що вона думає — це якомога швидше отримати бажане. Тому вона знаходить спосіб досягнення своїх задумів та починає важко працювати. Кожного дня люди думають про свої майбутні квартири, машини чи просто гроші.

Ці люди звикли, що життя складне, бо не дає їм того, чим вони хочуть володіти; такі люди звикають до боротьби з іншими за посаду, повагу, визнання, положення в суспільстві. Вони настільки охоплюються цією боротьбою за своє "щастя", що вважають його єдиним вартим уваги.

 

Страх бути відкритим

Чому вони бояться посміхатись? Бо в боротьбі за досягнення свого не можна бути доброзичливим, привітним чи відвертим. Такі борці за своє майбутнє знаходяться в оточенні схожих на них самих, які хочуть досягнути, хочуть насолоджуватися самі для себе. І якщо я буду привітним, доброзичливим, готовим допомагати, то цим обов'язково скористаються для власного задоволення, просто використають. Вони звикли, що життя - суворе та жорстоке, і тому постійно напружені.

Чому такі "борці" недолюблюють по-справжньому щасливих та привітних людей? Бо вони забули, що таке щастя, вони забули й про те, що самі обрали такий складний шлях в житті. Вони охоплені цією боротьбою та відверто вірять, що таким і має бути існування. Такі люди вважають, що тільки важкою й напруженою роботою можливо по-справжньому зробити щось корисне. Тому, як не складно передбачити, їхнє життя переповнене напругою та втомою, які поступово зростають.

 

Створити щось важливе

Та чи насправді можливо зробити щось велике у житті за допомогою напруженої роботи та боротьби? Якщо ми подивимось на будь-яке велике досягнення, то побачимо, що, хоч і воно потребує певної роботи, але неможливе без однієї важливої речі — натхнення. Будь-який відомий витвір мистецтва, винахід чи просто сумлінно виконана робота призначені для того, щоб приносити користь і щастя іншим. Але як можна принести щастя іншому, якщо сам його не відчуваєш? Як можна без натхнення, у напрузі та боротьбі створити щось таке, що буде світлим та привабливим для когось?

На мою думку, тільки щаслива людина може створювати щось вартісне. Я вважаю, що праця — це, в першу чергу, дарування іншим всього найкращого, що в нас є; це обмін енергією.

 

Борці

Уявіть собі людину, яка ходить на роботу заради грошей. Найчастіше таким людям байдуже те, чим вони займаються, аби приносило прибуток; часто вони не хочуть працювати та якнайшвидше хочуть закінчити роботу та втекти додому. Такі люди не виконують роботу старанно, а роблять її так, щоби їх не покарали та щоб не позбутися прибутку. Чи хочеться вам користуватись плодами такої роботи? Чи потрібно вам те, що зроблено абияк?

 

Просто щасливі

А тепер уявіть собі людину, яка живе своєю роботою і виконує її не заради грошей, а тому, що їй приємно бути щасливою та ділитися цим щастям, за допомогою своєї праці, з іншими. Така людина неодмінно, просто працюючи щодня, буде ставати все більш щасливою; натхнення її буде зростати, а з натхненням буде покращуватись і сама робота; з часом вона стане митцем своєї роботи, чим би вона не займалася. Чи захочете ви користуватися плодами такої праці? Чи будете відчувати натхнення теж такими бути?

На мою думку, людина без щастя не може зробити нічого вартісного, не може повноцінно жити, не може розкрити свою внутрішню природу. Не варто звертати уваги на слова та докори "борців", нехай вони живуть своїм життям, а ви живіть своїм щастям. Знайдіть своє призначення та навчіться любити свою працю. А якщо вам хтось скаже, що це не "по-дорослому", то, на мою думку, дорослішає людина тоді, коли вона починає дбати про інших, коли вона перестає думати тільки про свої потреби і намагається поділитися із ближніми своїм щастям.

 

 

Фото willowoakcounseling.com

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему