Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


14 Трав 2014

Чому люди сперечаються?

Автор 
Читайте більше в рубриці Світлошукач - колонка
 

Чому близькі люди живуть одне із одним стільки років разом і все одно не можуть порозумітися? Хіба це така незамінна річ у наших близьких стосунках? Хіба ті питання, які виникають у взаємовідносинах, не можуть бути вирішені раз і назавжди?

Способи вирішення проблем

Щоб зрозуміти, чому ми не можемо порозумітись, треба подивися на саму суперечку і добре все обміркувати. Якщо подивитися на те, як більшість людей вирішують між собою особисті питання, то можна помітити, що всі вони мають свої особливості.

— Розумні люди. Один пояснює іншому, як має вирішитись дане питання, інший вислуховує та у відповідь по-своєму пояснює, як має вирішитися це питання; потім, якщо спілкуються люди, які одне одного намагаються зрозуміти, вони починають обмірковувати проблему разом, взаємно поступаючись там, де це найбільш можливо кожному із них. Після спокійної та розумної розмови вони приходять до якогось взаємоприйнятного висновку та зобов'язуються виконувати спільну домовленість. У цьому випадку кожен щиро намагається виконати своє зобов'язання. Якщо хтось не може виконати визначені обов'язки, то від попереджає іншого про це й вони знову разом щиро намагаються дійти згоди. Питання поступово вирішується.

— Повторюється попередня ситуація, тільки одна сторона або обидві сторони порушують обіцянку та не виконують домовленість. Швидше всього, такі домовленості взагалі нічого не вирішують, люди просто роблять вигляд розумних та відповідальних людей. Це хитрі люди. Проблема не вирішується, але такі люди досягають свого — вони залишаються вірними власним інтересам, ніхто не поступається та обоє намагаються «замилити» проблему або просто про неї забути.

— Один пояснює іншому, як має вирішитись дане питання, інший вислуховує (або не вислуховує) та у відповідь по-своєму пояснює, як має вирішитися це питання. Потім це продовжується нескінченно, бо кожний з них не чує іншого, а просто хоче перебороти, щоб переможений прийняв усе так, як того хоче інший. Хтось із них поступається, але в нього залишається почуття власного приниження та безправ'я. Таких людей можна назвати: «танки та раби». Проблема «роздувається»: один відчуває повне «право власності» на свого «раба» та повністю обмежує його свободу заради власних бажань. Це призводить до псування як стосунків, так і характерів цих людей.

— Ніхто нікого не слухає, люди просто звикли принижувати інших та злитись одне на одного і для цього із завзяттям шукають причину сварки (або бою). Вони відчувають певну задоволеність, коли принижують іншого і завжди тиснуть на нього своїм зневажливим та принижуючим ставленням. Їх можна порівняти із собаками, які можуть годинами гавкати одне на одного без вагомої на те причини. Вони повністю нерозумні, їх неможливо у чомусь переконати, бо знаходяться під повною владою своїх егоїстичних почуттів та бажань. Їх можна назвати «песиками». Такі люди своєю поведінкою притягують до себе всі можливі біди та хвороби.

 

Якщо добре придивитись, то можна виділити певні мірки, за якими можна визначити якість цих різних способів вирішення проблем.

 

Щирість

Переглядаючи ці шляхи вирішення, можна помітити, що тільки розумні люди щиро намагаються вирішити не тільки свої проблеми, а й проблеми свого співбесідника. Тобто, щоб вирішити якійсь спільні труднощі в стосунках, необхідно бути готовим бачити проблеми іншого та допомагати їх вирішувати. Нещирі люди завжди дбають тільки про свої інтереси та аніскільки не збираються задовольняти чужі, не зважаючи на те, що проблема так і не вирішиться. Вони хочуть використати іншого. Очевидно, що така нещирість завжди переростає у приниження, таємне чи виявлене. Відповідно також від щирості залежать ще дві дуже важливі для стосунків якості характеру — повага та розуміння інших (про них написано в «Коли стосунки стають хиткими»).

 

Відповідальність

Можна помітити ще одну річ: коли люди щиро ставляться одне до одного, коли вони взаємно намагаються поважати та зрозуміти іншого, то вони також беруть відповідальність за свої слова та вчинки. Вони не можуть собі дозволити не виконати обіцяне, вони не можуть поводити себе негідно та не можуть дозволити собі використовувати ближніх.

Ще одна важлива річ: коли люди беруть відповідальність за виконання своїх обов'язків перед ближніми, то вони одночасно із цим само собою починають піклуватись за них. Якщо, наприклад, ви щиро хочете допомогти своєму сусідові з якоюсь роботою, то помітите, що з часом ви починаєте щиро цікавитись успіхами сусіда в його праці. Сусід теж це помітить та оцінить, якщо він гідна людина. Отже, люди, які взаємно беруть відповідальність за свої обов'язки перед ближніми, з часом починають піклуватись про потреби іншого. Це надзвичайно зближує людей, так вони вчаться розуміти одне одного, а з розумінням приходить і вирішення проблем.

 

Гнучкість уявлень

Якщо ще раз подивитись на ці способи вирішення негараздів, то можна прослідкувати ще деякі закономірності.

— Розумні люди мають певні уявлення про вирішення їхньої взаємної проблеми, але, вислуховуючи одне одного, можуть легко їх змінити, аби досягнути згоди. Вони відкриті до пояснень та вміють тверезо оцінити можливості обох щодо вирішення їхнього питання. Головна риса їхніх думок — це висока гнучкість уявлень. Що це означає? Що люди можуть відкинути свої уявлення заради правильного та взаємовигідного вирішення питання. Такі люди не накладають свої «штампи» на когось, а намагаються зрозуміти справжню суть речей. Такий підхід є запорукою взаєморозуміння.

— Хитрі люди здогадуються, що потрібно якось поступитися своїми інтересами заради інтересів іншого та при домовленостях можуть навіть тимчасово прийняти рішення, яке буде взаємовигідним. Але насправді в них не вистачає сил відмовитись від власних інтересів та уявлень, тому вони просто залишаються при своїй думці, при цьому намагаються якось «замилити» проблему, щоб уникнути суперечки. Можна сказати, що уявлення трохи «коливаються», але сильної зміни в них немає.

— «Танки та раби» просто відстоюють свої уявлення та інтереси та взагалі не слухають іншого. Якщо навіть і слухають думку співбесідника, то тільки для того, щоб знайти в ній якусь слабкість та «вдарити» по слабкому місцю. Кожен залишається при своїй думці, тільки один пригнічує, а інший пригнічений. Ніякої гнучкості тут немає, люди просто доводять одне одному своє. Вони вважають, що тільки їхні уявлення істинні та досконалі.

— «Песики» взагалі не сперечаються. Для них одна причина розмови — це принизити іншого для власного задоволення. Тут йде мова не про відстоювання власних інтересів, а про протистояння заради протистояння. Уявлення у таких людей відходять далеко на задній план, вони керуються в житті лише егоїстичними почуттями задоволення та роздратування. Це дуже близько до тваринного існування.

 

Отже, головна причина того, що люди сперечаються, полягає в тому, що вони мають свої уявлення про те, як все має бути і що всі довколишні мають робити, але не хочуть визнати їхню помилковість і нав'язують їх всім своїм ближнім. Кожен бореться за свою правоту та силоміць нав'язує свої уявлення. Важливо навчитись міркувати відсторонено від своїх уявлень та при достатньо вагомих причинах змінювати їх заради досягнення злагоди у стосунках.

 

 

Фото executivelp.com

Поділіться з друзями: