Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Олександр Солонець - колонка

Олександр Солонець - колонка

Вважає, що шукає щось не одну тисячу років...

23-й рік незалежності України. Певно, достатньо часу, щоб держава визначила напрям свого розвитку, а народ відчув спільну, об'єднавчу ідею. Перші десять років ми плавали в якомусь хаосі й очікували чуда. Проте останнє десятиріччя українське суспільство розвивалося чи не найактивніше. Революція гідності - безумовно, дуже важливий крок до створення нації та консолідуючої ідеї. На зламі років і епох Україна продемонструвала, що вона прагне жити в суспільстві відкритому й демократичному, де європейські цінності прав і свобод людини - понад усе.

Усе життя сприймав гроші як таке собі зло, якого треба максимально уникати, щоб воно тебе не поглинуло. Але таке сприйняття, по-перше, заважає "позитивному мисленню", а, по-друге, іноді перешкоджає використовувати можливості для розвитку і життя, які тобі дає світ. Ні, стати грошопоклонником - не вихід, звісно. Принаймні, не шлях розвитку. Але після деякого часу пошуків (у підсвідомості) якоїсь позитивної "установки" щодо грошей, видається, знайшов її. Вийшла така собі чудернацька формула "Гроші - це любов". Кумедна формула, але з точки зору нормального сприйняття і самовдосконалення воно десь так і виходить.

Більшість чоловіків, мабуть, мало цікавиться сутністю щастя. Урешті, це доводять і наші опитування людей у рубриці "Щастя:люди". Як правило, на цю не останню тему відважуються говорити жінки. Власне, зважуються хоча б подумати про це, відкритися (найперше - перед собою), спроектувати на себе цінності, не пов'язані з побутовими потребами. Адже самі роздуми про те, що ж таке "моє щастя" - це вже пошук життєвих пріоритетів, гармонії з собою і світом. А це відразу виявляє якусь життєву фальш і спрямовує на шлях, який іноді є далеко не простим.

08 лип 2014

Люди приходять у твоє життя і відходять. Головне - зберегти щось світле, зберегти мир і спокій. Іноді треба мати мужність і віру, щоб зберегти людей. Інколи потрібно ще більше мужності й мудрості, щоб їх відпустити. Люди насправді хороші, хоч іноді кортить відшмагати по задньому місці, щоб дійшло це розуміння. І себе, й інших. Іноді достатньо відкритися, щоб стати людиною. І відкрити людей. Гарна нагода це зробити, коли мандруєш. Кажуть, з чужими людьми це легше. Скажімо, як от у мене: тиждень мандрів з "чужою" людиною, та ще й автостопом.

Перший день літа. Син відраховував дні до цього моменту. І навіть привітав з останнім днем весни. І, звісно, опівночі не забув привітати з початком літа. Ну дуже любить він літо. Може, невипадково 1 червня - Всесвітній день захисту дітей? Я теж люблю цю пору, хоча не виношу спеку. Може, тому, що моя стихія - вода... Але, звичайно, більше люблю сина. Це - справжнє щастя, незважаючи на всі "війни" й "виховні" моменти.

Дорога - це завжди певне випробування, досвід, абстрагування від щоденної рутини і можливість почути-відчути народ. Особливо, якщо дорога в один кінець займає як мінімум 10-12 годин, і ти їдеш-їдеш-їдеш без кінця і краю, міняєш автобуси і потяги, маєш можливість подумати про те, на що раніше "не було часу", читаєш те, на що "немає часу", спостерігаєш за вікном у світ, за деревами, за сонцем, за травою, за людьми, за собою... 

Усе ніяк не відновлю ранкові пробіжки. Тому по-доброму заздрю Аллі Плахтій, яка бігає свої марафони по колу, народжуючись кожен ранок. Але перший, маленький, але важливий, крок до здоров'я і щастя ми з сином все ж зробили.

Маріуполь до 9 травня мало згадували. Сьогодні це - гаряча точка в Україні та Європі, зона розгулу терористів, "бєспрєдєлу" і мародерства. Саме тут - моя батьківщина по батькові. Саме тут я в дитинстві відпочивав на Азовському морі.

Головна подія Євробачення-2014, мабуть, це не перемога австрійського гомосексуала Томаса Нойвірта - бородатої травесті-діви Кончіти Вурст (сценічний псевдонім якого одні перекладають як "ковбаса", інші - як "байдуже", "по барабану"). Очевидно, для багатьох пісенний конкурс Євробачення 2014 року став дуже політичним і навіть світоглядним. Деякі представники Росії - особливо після освистування й "ігнорування" російських 17-річних сестер Толмачових - уже перетворили це шоу на "смерть Європи", і ще активніше агітують своїх громадян, українців та представників інших пострадянських країн проти "гейської й деградованої Європи". Врешті, в Україні теж спостерігається масове "фу" на адресу європейців, які голосували за бородатого драг-квін. Проте всі забувають про головне: це - шоу. З іншого боку, як казав Святослав Вакарчук, тут важливе не тільки шоу, але й глибина емоцій, душа і "мурашки"

День матері - насправді великий день. Дякую тобі, мамо, за те, що через чудо народження подарувала мені життя! Вибач за всі випробування і біль, завданий тобі. Я тебе люблю. Знаю, що все життя віддала для того, щоб твої діти були щасливі й жили краще.

Ось і прийшло найбільше свято християнського світу. Свято, яке й сформувало християнство, виділяючи його серед інших релігій. Великдень. Свято воскреслого Бога-Христа, свято надії для кожної людини, свято любові. На цей Великдень ми осягнули ще одну нову річ - вперше в житті спекли паску. Смачну й гарну паску!