Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


26 Бер 2014

Приємні дрібниці для батьків

Читайте більше в рубриці Оксана Погрібна - колонка
 

Як часто ми радуємо батьків маленькими сюрпризами чи дивуємо їх? Як часто ми говоримо їм, які ми вдячні за все і як ми їх любимо? Ми повинні робити це постійно, адже всього життя не вистачить, щоб виразити нашу подяку за все, що вони роблять для нас. Їм буде приємне все: чи то якийсь подарунок, квіти чи просто обійми та поцілунок. А можливо, щось сучасне, те чого раніше вони не бачили.

Декілька днів тому я чекала у кінотеатрі свого сеансу і спостерігала за молодими сім’ями з маленькими дітьми. Дивилась за тим, з яким завзяттям діти грають на різнокольорових гральних автоматах. То вони гамселять крокодилів, які по черзі вилазять, то відбивають шайбу в аерохокеї, або ж керують автомобілем у гонках. Дивилась на них і чомусь посміхалась. Мила ця картина.

Поряд зі мною сиділа моя мама і теж спостерігала. А потім несподівано мовила: «Шкода, що в твоє дитинство такого не було, такого кольорового, грального…» Я подивилася на неї і зрозуміла, що моє, а також і її дитинство, було краще, ніж у цих дітей. Адже не було комп’ютерів, планшетів, мобілок. Телевізор ми майже не дивилися. Ми постійно були на вулиці з «дворовими» друзями. Бігали, грали, стрибали. Нас неможливо було навіть загнати додому, щоб поїсти, а сучасних дітей навпаки – не виженеш. Цими ж словами я їй і відповіла.

Виявилося, що ті всі молоді сім’ї теж прийшли на наш кіносеанс. Мені стало смішно. Це був перегляд мультфільму «Ріо 2» у 3D. Я давно обіцяла мамі, що сходжу з нею. Отже, батьки привели своїх маленьких діток, а я – двадцятиоднорічна дівчина - привела свою маму. Але в цей час я була дійсно щаслива. Дивлячись на маму в 3D-окулярах із пачкою попкорну у руках, я бачила її посмішку. Я раділа через те, що хай не в дитинстві, а вже зараз ми бачимо те «кольорове і гральне», про яке вона говорила.

Хоч я і не вперше була у 3D, але цей перегляд був особливий. Мама була задоволена мультфільмом і я теж. Нас переповнювали позитивні емоції. А мені захотілося частіше запрошувати її у 3D. Ми повинні постійно радувати батьків, піклуватися про них, завжди бути вдячними за все. А час спливає. По можливості кожен день говорити, як ми їх любимо, і обіймати. Це ж така дрібниця, але їм буде дуже приємно.

 

 

 

Фото www.boxofficeindia.co

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему