Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


21 Серп 2014

Молитва до себе

Читайте більше в рубриці Ніна Поліщук - колонка
 

Забагато балачок, забагато думок, і голос душі принишк. Всередині пустка, а ззовні гамір без причини. Як багато слів ми витрачаємо надарма. А що всередині? Так само. Немає часу і бажання вислухати себе…

Цінувати.

Навчитися цінувати все, що маю. Зберігати внутрішню чистоту і вмиротвореність. Бути в рівновазі. Навчитися не зважати на дрібниці повсякденності, але бачити прекрасне у буденному, розглядати його як коштовний камінь, що схований у запиленому уламку скелі. Коли руки опускаються, а усмішка сповзає з лиця, як слимак від посухи, знаходити силу і відраду у молитві, у природі, що й залишається, й завжди існувала тільки тому, щоби людина бачила прекрасне, вчилася прекрасному, надихалася життям і розуміла, що існування починається не тільки з неї самої. Існування було, є і буде й до, й після нас, але в цьому не трагедія, а лише стимул до творення, до життя.

 

Вірити.

Зуміти вірити у моменти найбільшої байдужості, й найменшої також. Бо байдужість не можна виміряти, її можна відчути і все тут, вона не покине, поки не повіриш у протилежне, поки не відкриєш завісу перед вічним. От спадає лист надії, на душі осінь, що хитро підкликає зиму, от уже й сльози не ллються – застигли-бо, от і сонце губиться за небокраєм, а ти віриш, тебе раптом проймає до кінчиків волосся, що твоє горе не нове, що осінь ця і зима завжди сезонні, що всередині тебе таки є екватор, де завжди тепло, просто ти його не шукав. То в чому проблема? Нумо у навколосвітню, навколоекваторну подорож і так по колу, по колу – щастя = знак нескінченності.

 

Спокій і тиша.

Забагато балачок, забагато думок, і голос душі принишк. Всередині пустка, а ззовні гамір без причини. Як багато слів ми витрачаємо надарма. А що всередині? Так само. Немає часу і бажання вислухати себе… без докорів і намірів, без прощень і звинувачень, без заохочень і примусів. Слухай тишу. Слухай себе. Оберігай спокій всередині, адже це твій цінний кристал, що може тріснути у будь-який момент. Спокій тебе лікує, відновлює, спокій дарує віру у майбутнє і протирає лобове скло твого розуму від надокучливої ожеледі.

 

А ще б навчитися прощати і не судити.

Навчитися приймати дійсність, але не звикати, а впевнено йти у будь-яку погоду, захищаючи від стихії не тільки себе, але й ближніх, потребуючих цього. Адже без допомоги людство б не існувало, як не існує нічого живого без води.

 

От і все, напевно, і все, що недоказала, скаже за мене Всевишній, і в будь-які пробіли я вставлятиму – цінувати, вірити, спокій і тиша, а ще б навчитися прощати і не судити. І нехай буде так – Амінь!

 

 

Фото www.meetup.com

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему