Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


19 Лист 2012

Образно про політтехногії на виборах-2012

Читайте більше в рубриці Христина Парандій - колонка
 

Хоча мета у всіх без винятку претендентів на мандат у Верховній Раді VII скликання була спільною, засоби для її досягнення суттєво відрізнялись, особливо в залежності від того, за яким типом виборчої системи вони обиралися.

Політичні сили, що брали участь в електоральних баталіях за пропорційною системою завдяки своїм рекламам із старанно продуманою кольористикою, гучним та дещо радикальним  закликам (в яких комуністичні гасла Маяковського вкотре здобували безсмертя) і тоннами роздаткових матеріалів намагалися впасти у вічі громадянам і посмикати за ниточки їхньої підсвідомості. Натомість, деякі із них встигли так намозолити людям зір і до того протерли ці ниточки, що могли б зв'язати мозковий імпульс виборця із заповненням бюлетеня у «правильній» клітинці, що самі себе позбавили шансу здійснити «свою мрію». Інші обнадіювали можливістю матеріалізації такого примарного проекту-міфу як «об'єднання усіх опозиційних сил задля боротьби з єдиним ворогом», а потім з хрускотом руйнували його, як і репутацію своїх потенційних побратимів (згадати лиш трикутник нещасливих стосунків між  ВО «Батьківщиною», «Свободою» та «Ударом»).

 

Мажоритарники ж прагнули запасти в душі резидентів своїх округів та огорнути їх класичною передвиборчою турботою. Але подекуди, і особливо у столиці, що не може не тішити, вони наткнулися на факти зменшення роздрібного себе-продажу. Не те щоб в українців різко відбувся перехід від матеріалістичних до постматеріалістичних цінностей, проте люди стали більш раціональними в глобальному плані. Харчові пайки і форсована забудова районів дитячими майданчиками не змогли переконати громадян у тому, що вони є метою, а не засобами для своїх «благодійників», як того б вимагав перший імператив Канта. Тож усвідомлюючи, що витрачені на їх «задобрення» мільйони  повинні не лише повернутися, але й в декілька раз примножитися, люди не схотіли стати інструментами втілення в життя чиїхось амбіцій і безпрецедентно знехтували такими «щедрими» кандидатами, як Герега чи Довгий на користь нових лиць, що агітували більше своїми переконаннями та ідеологією, ніж технологією «добрих справ».

 

Окрім того, головним критерієм народного відбору була уважність до свого виборця – проведення персональних зустрічей, переважно для людей середнього і старшого віку, потужна мережава агітація, направлена на молодших представників на додачу до масштабних акцій, що закликали прийти і проголосувати дали свій результат цієї осені.

 

І все ж, як би не просунулися політ технології і як би не прагнули вони маніпулювати громадською свідомістю, на виборах – 2012, як і на всіх наступних, все одно зберігатиметься прошарок «недоторканих», що не змінять своїх преференцій навіть під впливом найталановитіших експертів, і несподівані повороти, які йтимуть всупереч логіці і блокуватимуть запрограмований результат. Хай там як, але в більшості випадків політичні інструменти домоглися свого і зараз змушені йти в політичне підпілля, щоб дати можливість українцям хоч трохи відпочити від інформаційно-агітаційного перевантаження. Принаймні до наступних виборів.

 

 

Фото terebovlia.net.ua

Поділіться з друзями: