народне видання:
ми пишемо про людей з народу
волог.: , тиск: , вітер: |
Чутлива до чужого горя й водночас відважна, любляча людина. Йду з посмішкою крізь життя
Моя Батьківщина. День незалежності... Думки ведуть кудись у далечінь. По польових росянистих стежках, обабіч яких красуються безкраї моря золотистих хлібів, заводять в чарівні обійми тихого замріяного лісу з таємничим шепотінням земних квітів і веселим співом солов'їв, з п'янкими пахощами трав. І коли згадаєш ту красу, те багатство, то напливають дивні почуття. Теплом і ніжністю наповнюється серце і хочеться радіти, сміятись, пишатись тим, що все це - і лагідне сонце, і золоті ниви хлібів, і барвисті квіти, і казкове лісове царство, і розливи блакитних морів і рік - все це твоє. Бо все це – Батьківщина, Україна.
Культура – сума знань, умінь та уявлень про природу і Cвітотворення, про красу і потворне, про добро і зло. Це певні підходи до вирішення життєвих проблем, загальні ідеали (зразки діяльності, високі цілі). Така «сума» в цілому може належати конкретному народу на даному історичному етапі. Цієї суми може бути достатньо і кільком народам – і тоді вже доторкуємось «культурної спільноти». Але ж кожна із складових «сум» в історії кожного народу потребує зміни розвитку, тоді маємо на увазі культуру якоїсь країни певного віку. В такому випадку від «культури» переходимо до культур.