Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!

Ірина Виртосу - колонка

Ірина Виртосу - колонка

Любить світ. Переконана, що світ відповідає їй взаємністю.

...Вечір вкривав ковдрою будинки, вулиці, машини, дерева. Малята, позіхаючи, вкладалися в ліжко. Хіба що в одному будинку гомінка малеча все ніяк не хотіла спати. Звикли на ніч казки слухати.

Ми звикли, що якщо в медіа з’являється інформація про якийсь заклад або новий продукт – це неодмінно реклама. Все одно медійники – хто боязко, хто хитро – у статтях згадують назви компаній, брендів, адрес. Журналістів запрошують на прес-сніданки, фуршети, їх розважають і дарують подарунки, щоб вони бодай словом обмовились про організаторів. Зазвичай редактор незворушно викреслює «подяки благодійникам»…  А як бути тоді, коли я побувала на відкритті кафе і мені сподобалось? Я не писатиму про подію, розмірковуючи чи це по-журналістські етично? Я просто вам розповім три історії так, як поділилася б своїми думками з подругою.

Я - в епіцентрі Євро-2012. Разом із Донецьком та Харковом.

17 трав 2012

Попри всі негаразди – політичні, економічні, дорожні, культурні тощо – я готуюся до Євро. Уже через офіційний сайт викупила квитки, сьогодні чемний кур'єр їх доставив точно за адресою. Не за моєю. Квитки отримав мій приятель без будь-якого посвідчення особи. В Україні людський фактор понад професійні обов'язки. І зізнаюсь, мені це було тільки на руку – інакше квитки довелося чекати до завтра, бо інакше я не мала змоги зустрітися з кур'єром.

Я зловила її погляд - "жива" Даша Ши стояла простісінько біля мене. Озирнувшись навкруги, чи немає поруч Олексія Дурнєва та камери, я напросилась на фото та кількахвилинну розмову. Для тих, хто не в темі: Дарина - ведуча скандальної передачі на телеканалі "ТЕТ" - "Дурнєв +1". Їхні, на перший погляд, прості запитаннячка змушують червоніти й відмінника за свою безграмотність.

Ось ця велика сфера-писанка сьогодні потрапила на приціл мого фотоапарату. На території Києво-Печерської Лаври красується кілька таких несподіваних куль. Як вказано на інформаційній дошці, ідея цього арт-проекту належить, українській художниці, учасниці Венеціанського Бієнале-2011, Оксані Мась.

Щойно повернулася з вокзалу. Київ готується ще до кількох днів весняних свят. На метро «Вирлиця» мімози продаються по 15, 20 та 25 гривень, на «Вокзальній» – тюльпани в асортименті. Маршрутники шукають своїх пасажирів на Хмельницький, Луцьк, Старокостянтинів. До слова, у будь-якому напрямку вільних місць за три дні не було, якщо пощастить, то на пуфику – три-чотири години задоволення.

Проживаючи два тижні в Борнмуті (курортне місто Великої Британії), я звернула увагу, що повсюди помічала людей з обмеженими можливостями. Або самостійно, або у парі із кимось, вони жваво на механічних чи електровізках пересувалися вулицями містечка. Жодних перешкод, щоб «зайти» в магазин чи «сісти» в даблдеккер. Як пояснив мій приятель, який вже не один рік працює в Британії, у цій країні створені належні умови, щоб інваліди могли про себе подбати.

Нині триває Масниця - тиждень перед початком Великого посту. Зазвичай у цей тиждень, незалежно від того - постуватиме людина, чи ні - Україна впадає в черговий гастрономічний транс. І цього разу - культ на млинці. Особисто нічого проти них не маю (головне, щоб до пательні не пристали).

Надворі – мінус 20, на фотокартках – плюс 23. У такі морози мимоволі мрієш про теплі заморські краї. Утекти від зими в Єгипет, Арабські Емірати, Таїланд – з розряду моїх нав'язливих бажань. Хоча до зустрічі із країною, куди збираюся полетіти, теж слід серйозно підготуватися. Зима цього року нікого не оминула. У Таїланді води по коліна, в Індії несподівано випав сніг, в південних частинах Іспанії намело снігові кучугури, а в Єгипті дме напрочуд холодний вітер.

«ПочатокПопередня12НаступнаКінець»
Сторінка 1 з 2