Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


18 Жовт 2012

Чому я піду голосувати

Читайте більше в рубриці Анна Харченко - колонка
 

Сьогодні я спробувала знайти статті про те, чому варто ходити на вибори. Після тривалих пошуків виявилось, що статей типу «чому я не піду голосувати» – величезна кількість, а от на користь активної участі у виборах – практично нічого не знайшлось.

Особливо впала в око одна зі статей про те, що «немає сенсу іти голосувати, адже народ України вже давно розуміє, що його голос нічого не вирішує». Автор довго наводить аргументи, чому ж він не піде на виборчу дільницю і часто згадує стражденний український народ думка якого, якимось дивним чином, абсолютно ідентична думці автора. Як на мене, не маєш достатньо мужності спиратись на власні аргументи – не прикривайся народом України. Безумовно, я і сама нерідко чую, що людина не збирається голосувати. Мене, як українку, якій не байдуже, що ж буде із моєю країною далі, дуже засмучує такий низький рівень самоідентифікації декого з наших людей із країною, в якій вони живуть. З’явилось надто багато речей, які ми звикли сприймати як «нормальні». Сюди можна віднести хабарі, беззаконня в органах правопорядку, нечесні вибори… Список чималий. Наше завдання – перестати сприймати подібні речі як належне, і взяти відповідальність за власне майбутнє на себе. 

 

Важливо пам’ятати про так званий «ефект метелика» - навіть одна маленька і, на перший погляд, незначуща подія, може змінити все життя. Чи можна назвати вибори незначною подією в житті демократичної країни? Сподіваюсь, що відповідь очевидна читачеві. Можливо, хтось скаже: «Чи є в нас демократія?», і аргументуватиме безнадійність ситуації, що наразі склалась. Проте, як на мене, все значно простіше: хочеш змінити світ – зміни країну. Хочеш змінити країну – твори зміни у власній громаді. Хочеш змінити на краще свою громаду – наведи лад у своїй сім’ї. Хочеш добробуту у своїй сім'ї – почни з себе.

 

Сподіваюсь, що кількість людей, які відчувають власну відповідальність за те, що відбувається в країні, у якій вони живуть, зростатиме, а фраза «Громадою – до добробуту» перестане викликати сарказм та «кислу» посмішку.

 

Зображення: questions.com.ua

Поділіться з друзями: