Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


25 Трав 2014

Відкрити...

Читайте більше в рубриці Алла Плахтій - колонка
 

Найбільшим задоволенням у житті є відкриття людини. Як особистість, як професіонала, як лідера чи як помічника, як справжню людину...
Це непросто.

Потрібно мати велике прагнення і докласти багато сили, аби дійсно відкрити людину. Справжню, без кліше, без упереджень і зруйнувати все, що до цього думав про неї. Для мене - це і щастя, і радість, і робота, і сенс. Для мене це як чисте повітря на станції після задухи вагонного потягу.

 

Я дотримуюся думки, що людина здатна побачити в іншому лише те, що має в собі. Чистосердечний буде бачити добро у ближньому, бо його серце наповнене радістю, воно не хоче та й не може зациклюватись на гріхові людини. Заздрісник бачитиме у всіх осуд та неодобрення, бо сам цим живе. Це просто та геніально: бачити у світі те, чим живе твоє серце всередині.

 

Чому б не почати змінювати близьких, змінюючи себе! Бачити роздратованість, а замість цього відповідати смиренням, можливо, для необхідності і краплинкою відчуженості, а потім - посмішкою і любов'ю. Як відповість ближній? За аналогом. Бо сильнішим виявляється терплячість, зваженість і серце.

 

Щирі почуття сильніші за будь-який розум.

Цими вихідними я гостювала в родині своїх друзів. Довелося відвідати західний край - а це доволі різкий контраст із центром нашої країни. Гучні розмови, постійний сміх, трохи криків, достаток у харчуванні, незліченні родичі, які постійно заглядають на гостину цілісінький день... Усе це ввечері завершує любов і благодать.

 

У цій родині немає образ, немає роздратованості. Хоча ані сварки, ані розбіжності в думках та рішеннях не обходять стороною цей дім. Просто потрібно поставити щось на перше місце і від цього залежатиме усе інше. Ця родина обрала любов. Любов, яка перекриває все, яка не лікує образи, а просто не дає їм посилитися, жити в серцях.


І знаєте, це - чудо. Це настільки прекрасно, що захоплює дух. Яка чистота у тому домі. Як легко там бути і відчувати себе маленькою частинкою всесвітньої любові. Маленькою, але досить важливою!

 

Сьогодні я повертаюся додому. Знаю, що у кожного в серці живе любов, але більшість звикли жити розумом. Бути класними, успішними, пробивними і невразливими. А вночі трохи поплакати у темряві тихесенько, погорювати, не дай Господь аби хтось побачив, і вранці знову - "на амбразуру".


Я не хочу так жити. Я обожнюю свою роботу і радію, коли вранці збираюся туди. Я люблю людей, особливо - відкривати їх і зачаровуватися ними. Люблю берегти таємниці інших, відчувати силу довіри.

 

- Що таке любов? - запитали у маленького хлопчика.

- Учора я віддав свою куртку дівчинці. Вона її одягла, а тепло було мені, - відповів він.

 

 Фото http://dima.design.lviv.ua

Поділіться з друзями: