Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


12 Трав 2014

Марафон

Читайте більше в рубриці Алла Плахтій - колонка
 

Останнім часом здається, що біжу марафон. Куди? Мабуть, у майбутнє. Там, де вже самостверджусь, де, нарешті, знайду в собі себе, де буду важливою для людей, відповідальною, але, в той же час, вільною всередині.

Але ще й третину марафону не пробігла, а вже задишка, як то кажуть… Хоча я ж насправді не знаю, скільки ще мені бігти, це знає лише Бог. Але біжу, і повинна мати ціль, інакше ніяк…

А сьогодні, вранці, на ранковій пробіжці огорнула думка – бігаю по колу. Встаю зранку, беру мп3, спускаюся з восьмого поверху на шкільний стадіон і починаю свій марафон, але по колу. Мене вразило те, що життя також йде по колу. Я роблю майже ідентичні помилки, засмучуюся через ідентичні проблеми, і повертаюся до одного й того ж: пошуку себе.

Я хочу знайти щось позитивне у своєму сьогоднішньому відкритті, але, простіть, не виходить. Та й не треба. Бо щастя це не лише радість, радість і радість… це ще й мудрість, яка, іноді, набувається шляхом сумнівів, розпачі і, нарешті, болі.

По колу бігати не дуже приємно, знаєте, це як День сурка. Знаю, що змінити можу це лише я. Бо не приїде ніхто й не допоможе. А всі ті фільми про хеппі-енди, коли у сіру буденність вривається такий довгожданий достаток емоцій, багатства і невагомості, вже не чіпляють. Щоб зайшов хтось у двері, треба їх відкрити. Бо вибивати двері не захоче ніхто, навіть доля.

Будда говорив, що кожного ранку ми народжуємося знову. І те, що ми зробимо сьогодні, і буде мати найбільшу важливість. Я хочу сьогодні вийти з кола. Хочу допомогти іншим зробити це. Хочу, щоб і наша країна також вийшла із кола розчарувань та застою.

Завтра зранку я зміню маршрут.

 

 

Фото sportsmedicine.about.com

Поділіться з друзями: