Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


14 Трав 2016

«Шалений Макс: Дорога гніву» - постапокаліптична свобода з присмаком бензину

Читайте більше в рубриці Кіно на двох
 

"Кіно на двох" від НародUA представляє нову кінорецензію. Цього разу ми відкриваємо найбільш зірковий фільм Оскару-2016 від австралійського режисера Джорджа Міллера. Тож у центрі нашого кінодійства - «Шалений Макс: Дорога гніву». Дехто називає цю картину найкращою стрічкою 2015 року. У інших вона не викликає захвату. Фільм-дорога, фільм про екологічний армагедон. Де ви знайдете не тільки шаленого Макса з фантастичного бойовика минулого століття, але й порцію шалено-драйвого звуку, стильну картинку, безкінечну війну за життя і навіть фемінізм.

В кінорецензії традиційно містяться онлайн-враження авторів від фільму. Насолоджуйтеся кіно разом з НародUA!

 Сіквели або перезапуски старих франшиз – нова віха у голлівудському кінематографі. За відсутності креативних ідей, кіноділи безсоромно грають на ностальгічних почуттях глядачів і, варто визнати, у них це непогано виходить. «Шалений Макс», пост-апокаліптичний бойовик родом із 80-их, не так давно теж став «жертвою» сучасного продовження. Чи вдалося авторам вдихнути у серію стрічок, що зробила відомим усьому світу Мела Гібсона, нове життя дізнаємося разом із НародUA…

Дипломований лікар Джордж Міллер не збирав вершків кіноіндустрії і популярності вже фактично десятки років. Можна згадати лише «Олію Лоренцо» (Lorenzo's Oil) 1992 року і деякі серіали. Якщо не враховувати, звісно, франшизу «Шалений Макс», котра увірвалася в світ кіно 1979 року разом із Мелом Гібсоном і досі живе, викликаючи море емоцій у поціновувачів жанру. «Дорога гніву» - уже не ретро, а дуже сучасне втілення колись суперпопулярної епопеї. Із новими законами кіно. Уже не зовсім фантастика, але ще не реальність…

891

1453 7-madmaxfuryroad-0-500

68u6575464

56785675675675

Критики розхвалили бойовик – про це свідчить показник у 97% позитивних відгуків на Rotten Tomatoes. Картина очікувано окупилася і, при бюджеті у 150, зібрала у прокаті близько 378 мільйонів доларів…

Оскар-2016. Найкращі костюми. Найкращий звук. Найкращий монтаж. Найкращий монтаж звуку. Найкращий грим і зачіски. Найкраща робота художника-постановника… Попри усі ці трофеї фільм «Шалений Макс: Дорога гніву» не з тих, що живуть довго.

1457169352 3

234234sdefault

5465675756756

«Дорога гніву» - це гімн руху, ритуальне розкручування коліс і беззупинний хід поршней на честь життя на потрісканій землі», - пише критик GQ Володимир Лященко…

Гарний екшн, динамічна й стильна картинка з цікавими кастомними авто. Мінімалістична естетика. Ну і, звісно, куди без актуальних глобальних проблем – ресурси, довкілля, тиранія, свобода… Проте все це, швидше, виглядає лиш гарним антуражем, набором "правильного кіно". Не відчувається внутрішня глибина картини, немає якогось справжнього сенсу за всіма цими безперервними рухом і стріляниною. Окрім боротьби за виживання. Непоганий бойовик для любителів жанру.

Screen-Shot-2015-03-31-at-4.25.21-PM1-930x546

maxr34343434esdefault

657657567546754

657567576575675

Картина є продовженням подій, що сталися після завершення першої оригінальної стрічки. Цивілізація остаточно знищена, а дикі банди постійно зіштовхуються між собою на руїнах колишньої Австралії. Злегка божевільний Макс Рокатанські (Том Харді) кочує нескінченою пустелею у пошуках помсти за тих, кого не зміг врятувати. На своєму шляху герой зустрічає Фуріосу (Шарліз Терон) – воєначальницю місцевого диктатора Безсмертного Джо (Хью Кіс-Бьорн), яка стомилася від режиму і, заразом рятуючи жінок із гарему володаря, шукає залишки свого рідного племені… 

Новий "Макс" особливо цікавий глядачам, котрі росли на старій франшизі з Мелом Гібсоном. Як певна ностальгія, коли минуле раптово і дуже яскраво оживає. Одначе покоління старого "Шаленого Макса" не знайде тут головної родзинки – власне, Гібсона, котрий став популярний завдяки цій стрічці. Не випадково Міллер спершу обрав Гібсона на головну роль у "Дорозі гніву". Однак зйомки фільму в 2003 році зірвалися через війну в Іраку і Гібсон почав творити геніальні «Страсті Христові».

maxresdefault1-1080x675

feaa00d13530aa840067598b79ad1bce

575756756757567

З присмаком бензину на губах і гулким ревом саморобних автомобілів, новий «Шалений Макс» увірвався до кінотеатрів і підкорив аудиторію. Красива картинка, пафосна музика, карколомні трюки – все, що необхідно для вдалого блокбастера. Якщо від неї і не вимагати більшого, то стрічка може сподобатися і принести задоволення. Приваблива візуально, але ніяка внутрішньо, вона запам’ятовується хоча б своєю красою, що, враховуючи вибагливість сучасних глядачів, вже можна називати подвигом…

Чи впорався Том Харді з головною роллю? Безумовно, чудовий британський актор, про якого ми вже писали в кінорецензії на "Легенду Г’ю Гласса», вписався в картину, але іноді є відчуття, що десь бракує "душі". Шарліз Терон в ролі такої собі головної "амазонки" подекуди затіняє Харді.

656565656566566

rvzwL2AufxQ

56756756756

«Милуючись» справжнім постапокаліптичний пеклом, яке розвергається на екрані, дивно усвідомлювати, що головний посил авторів – можливість такого недалекого майбутнього. Ефект підкреслюється вживанням звичних глядачу іноземних імен, згадками про атребути поп-культури та побуту. Трохи дивує і сконфужує, коли, після кривавих пустельних баталій на саморобному транспорті, герой вживає слово «чізбургер» у найнеймовірнішому контексті…

Утім, «Шалений Макс: Дорога гніву» - таки не просто брутальний екшн без жодної філософії. Тут несподівано можна віднайти достатньо інтелектуальні, філософські речі від гаремних жінок, котрі прагнуть свободи і довкола яких обертається увесь фільм.

1431727491 abd99e3e7c

56454645646

Порушені етичні проблеми, душевні переживання героїв, страждання залишків знищеного людства – все відкидається і здається неймовірно безглуздим з початком будь-якої екшн-сцени. Красиво зняті, динамічно змонтовані, гарно виконані трюки здатні заворожити і є справжньою насолодою для очей…

Герої картини доволі картонні, але їхнім зрозумілим труднощам легко співпереживати. На диво, від головних персонажів не відстають і другорядні. Чомусь приємно спостерігати, що на перший погляд байдужі до всього гарненькі дівчата можуть і зброю заряджати, і за себе постояти, і допомогти боротися проти диктатора. Найбільше підкорює Накс (Ніколас Холт) – карикатурний, навіть трохи кемповий. Хоч і з надто надуманої причини, він зростає протягом фільму і є, певною мірою, елементом гумору…

Новий «Шалений Макс» - не геніальний, не створений, аби змусити про щось серйозно задуматися чи переосмислити власне життя. Мов знехоча підіймаючи проблеми вичерпування світових ресурсів, важливості миру, місця жінки у суспільстві, він кидає їх напівдорозі і, мабуть, прравильно й робить. Створена для відпочинку душі, «Дорога гніву» не обтяжує, виправдовує хронометраж і залишає приємний післясмак…

Валерія КАРБУШЕВА

Олександр СОЛОНЕЦЬ

 

Фото kinoukraine.com