Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


10 Трав 2017

Ретроспектива. Марлон Брандо: "голлівудський дикун" і класик за життя

Читайте більше в рубриці Кіно на двох
 

Марлон Брандо — актор, що рівнозначно відомий розбишацькими витівками та по-справжньому геніальними ролями. Успіх картин із його участю перевершували лише чутки про нові романи, а за мотивами реальних історій із побуту актора можна було б зняти не одну екранну драму.

Той, хто став класиком за життя і породив чергу подібних лицедіїв у шкіряних косухах та збитих «челсі», що так полюбляли говорити пошепки, погано артикулюючи слова. Пропонуємо разом із НародUA згадати найвизначніші фільми з «голлівудським дикуном» та спробувати знайти відповідь на питання: що ж у ньому такого особливого?

01

40-ві — визначальні та легендарні роки для кінематографу, «Золота епоха», яку можна охарактеризувати театральною награністю та небажанням наближатися до реалізму. Все змінилося, коли багатообіцяючий початківець Брандо увірвався у велике кіно та вразив критиків і глядачів своєю незвичайною манерою гри. Актор вмів плавно переходити від істеричності до напруженого спокою, поводив себе у кадрі вальяжно та впевнено, як і у реальному житті. Ще одна особливість його подачі — виразна гра очима, що мала у стилі Брандо значно більше значення, ніж озвучення реплік, які лицедій зазвичай тихо муркотів собі під ніс.

«Трамвай «Бажання»: із початківців у секс-символи

1 Трамвай бажання


Фільм 1951 року за п’єсою відомого драматурга Теннессі Уільямса, де актор зіграв імпульсивного, але по-звірячому привабливого Стенлі Ковальські, став першим тріумфом у кар’єрі Брандо. Картина оповідає про те, які невиправні травми нанесла війна психіці цілого покоління американців, про викривлення моральних орієнтирів та дитяче бажання повернути «старі добрі часи». Головну жіночу партію виконала легендарна зірка «Звіяних вітром» Вів’єн Лі, тож багато хто із тогочасних метрів відмовився зіграти Стенлі у стрічці через небажання бути затьмареним партнеркою. На щастя, цього не сталося із Брандо через його сильну та впевнену подачу і природну маскулінну харизму. Та як не іронічно, саме він «викрадає» деякі спільні сцени з іменитою акторкою.

Фільм дає унікальну можливість спостерігати зіткнення двох кінематографічних шкіл: класичної манери Лі та новаторського погляду Брандо, немов наочно демонструючи захід першої та світанок другої. Актора номінували на «Оскар» за головну чоловічу роль, але того року «золотого істукана» виграв Хамфрі Богарт. Натомість Брандо отримав визнання і швидко перейшов із рангу початківців до списку акторів класу «А».

«Дикун»: зародження культового стилю

2 Дикун


Легка та непретензійна стрічка 1953 довела, що Брандо здатен гарно себе проявити як у психологічній драмі, так і у незвичайному тоді жанрі роуд-муві. «Дикун» розказує нехитру історію про розбишацтво клубів мотоциклістів у «сплячому» окрузі та наслідки їх вседозволеності, демонів минулого та, звичайно, кохання. Стрічка просякнута запахом мастила та бріоліну і є першим та еталонним представником картин такого типу. Як не дивно, хоч фільм і є тематичним та націленим на конкретну аудиторію, але має всі шанси сподобатися глядачам, що не захоплюються залізними конями та романтикою швидкісних трас.

Картина здійснила великий вплив як на байкерський рух зокрема, так і на поп-культуру загалом: елементи стилю та манери поведінки персонажа Брандо Джонні Страблера запозичували сотні тисяч молодих людей того часу. Одним із найвидатніших послідовників Марлона став ще один голлівудський небожитель Джеймс Дін, який був справжнім фанатом актора. Врешті-решт, Брандо частково став заручником образу харизматичного бунтівника, який сам почав ненавидіти.

«У порту»: закріплення успіху та перший «Оскар»

12345

Злободенна кримінальна драма «У порту» 1954 року затвердила за Брандо місце того самого актора, заради якого йдуть на стрічку у кіно. Лицедій знову грає гарного хлопця, що збився зі шляху, але цього разу персонаж намагається повернути собі чесне ім’я. Картина приємна та необтяжуюча, але, попри це, інтригує глядача та змушує перейматися життєвими перипетіями головних героїв. Це одна з перших стрічок, що не романтизують мафію, як це було прийнято у 30-ті, а показують весь жахливий вплив криміналітету на життя звичайних чесних громадян. Як не іронічно, через 20 років актор втілить свою іншу епохальну роль — жорстокого Дона американсько-італійської організованої злочинності. Персонаж Брандо більш м’який та позитивний, схожий на класичного протагоніста, на відміну від попередніх двох фільмів. За головну чоловічу роль у «У порту» актор отримав «Оскар», але ніколи цим фактом не пишався: ходять чутки, що підпирав нагородою двері у себе вдома.

«Хрещений батько»: тріумфальне повернення та «оскарівський» скандал

4 Хрещений батько1

Після піку популярності у 50-их кар’єра Брандо переживала не найкращі часи у наступному десятилітті: через серію невдалих робіт актор був змушений братися за майже будь-які роль. Життєдайним ковтком повітря стала культова гангстерська драма 1972 року «Хрещений батько». Сказати щось нове про цю картину складно: гарно поставлена стрічка, класика свого покоління, що подарувала світу Аль Пачіно, а згодом і Роберта де Ніро. Фільм став ще одним перехідним етапом у кар’єрі актора: Брандо почав грати не героїв-коханців, а їх наставників.

4 Оскар

За роль Дона Корлеона Марлон отримав другого «Оскара», але відмовився від статуетки. Замість актора на церемонію прийшла представниця корінного населення Америки і зі сцени пролунали не звичайні слова подяки, а промова про дискримінацію індіанців. Цей жест Брандо став одним із найбільших скандалів за історію премії.

«Апокаліпсис сьогодні»: останній великий успіх

5 Апокаліпсис сьогодні


Шокуюча та гіперреалістична оповідь про військові дії у В’єтнамі 1979 року стала останньою роботою-віхою у житті актора. Брандо втілив божевільного та по-справжньому відлякуючого полковника Курца, який поставив під питання звичайне розуміння понять війни та відданості ідеалам. Фільм важкий для сприйняття, жорстокий та поетичний водночас, а у фіналі стає психоделічним примарним місивом. Хоч Брандо з’являється у фільми лише наприкінці, але образ його персонажа йде наскрізною лінією через усю картину: Курца бояться, ненавидять, поважають та безуспішно намагаються аналізувати його вчинки, зрозуміти логіку запаленого розуму. Актор не хотів брати участь у картині, і робив усе, щоб зірвати зйомка та, попри це, фінальний результат виявився більше ніж просто вдалим і зайвий раз продемонструвало, чому Брандо називали класиком за життя.

Важка особистість у роботі та побуті, людина із непохитними принципами та власним розумінням моралі та норм поведінки, батько реалістичного стилю гри і передвісник бітників – одіозний Марлон Брандо назавжди залишиться у пам’яті нащадків таким ненависним самому собі геніальним бунтівником та шибеником.

Оригінальний та непередбачуваний, відштовхуючий і магнетичний, актор завжди буде не лише метром, а й справжньою загадкою для багатьох наступних поколінь кіноманів.

Валерія Карбушева

 
Більше на цю тему