Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


14 Січ 2016

«Кіно на двох» представляє культовий мюзикл «Шоу жахів Роккі Хоррора»

Читайте більше в рубриці Кіно на двох
 

"Кіно на двох" від НародUA представляє усім любителям кінематографу черговий фільм. Це доволі культова стрічка режисера Джима Шармена «Шоу жахів Роккі Хоррора». Якщо попереднього разу "подвійний удар" кіноманів презентував інтелектуальну й глибоко філософську кінокартину "Догвілль", то цього разу наш вибір (обираємо почергово) випав на необтяжений ідеями, пародійний і трешовий фільм. І знову відчуття й думки учасників цього інтерактивного споглядання-пережиття-рецензування розходяться, що робить кінорецензію НародUA достатньо різнобарвною і цікавою. Отже, кіномюзикл «Шоу жахів Роккі Хоррора». Традиційно подаємо "непоєднувані" думки про фільм двох авторів в одному тексті, а також інтерактивні враження від перегляду в форматі чату. Насолоджуйтеся кіно разом із нами!

У далекому 1975-му, у пік зростання важливості поп-культури серед молодого покоління, вийшов фільм, що став символом свого часу і досі ним залишається. «Шоу жахів Роккі Хоррора» - дійство дивне, яскраве, кумедне і дуже своєрідне. Фільм жорстко висміює такі обов'язкові атрибути 70-х як божевоління від рок-ідолів, розквіт на телебаченні науково-фантастичних програм, молодь, що кидається від розпусти до надмірної консервативності. Чи фільм треба дивитися? Лише на свій страх і ризик. Головне правило – сприймати все з величезною долею гумору, іронії і намагатися «отримати задоволення». Тож, пропонуємо відсунути завісу і одним оком поглянути, що ж у цьому фільмі такого особливого?..

4645645643643646

6t46464646
4564674646

46346346346

356365346456

Стрічка 1975 року. На той час, певною мірою, це наче і виклик поп-культурі в кіно, а з іншого боку – вершина попсовості. Фільм розрахований на масового кіноспоживача 70-х і з любов'ю експлуатує дуже відомі фільми в різних жанрах – від жахів до фантастики. Дракула, Франкенштейн… Час Еді Вуда і Девіда Боуї… Період "сексуальної революції", відкидання усіх табу... Твориво Джима Шармена увібрало все це, але не стало популярним. "Культовість" прийшла значно пізніше.

Любов може зростати в три сторони - у гарну, погану і посередню. О, Д-Ж-Е-Н-Е-Т, я так сильно люблю тебе!

Фільм має велике значення для американського кінематографу – «Шоу жахів…» є першою картиною, що відверто балансує на межі дозволеного і постійно переходить кордон, немов перевіряючи, наскільки багато собі може дозволити художня стрічка. Безліч голлівудських фільмів відсилалися до культового мюзиклу: «Кримінальне чтиво», «Переваги скромників», «Я – Сем», «Хеллоуін II», популярний серіал «Лузери» та інші. 

Пародія і мюзикл в одному флаконі. Фільм, де роздуми і прагнення знайти глибинну філософію не лише зайві, але й шкідливі.

43534654353

4364646
54646t464366464

Зі зміною свідомості ти потрапляєш в тимчасовій пробіл, і ніщо не буде колишнім. Ти під впливом почуттів. Наче тобі дали заспокійливе.

Цікаво, що соліст легендарного гурту Rolling Stones Мік Джаггер претендував на роль ексцентричного професора Френка ен Фертера, а відомий комік Стів Мартін – Бреда Мейджерса.

4645646464

Кінокартина – своєрідна оргія. Відверта експлуатація сексу у всіх проявах. Сексуальний епатаж. У центрі – трансвестит з планети Транссексуалії. Якоюсь мірою, образ андрогінного Боуї та інших символів тої епохи.

Доторкнися, доторкнися, доторкнися до мене. Я хочу стати брудною. Заворожи мене, заспокой мене, наповни мене.

«Стрічка стала уособленням кемпу, чарівно-неприкритого несмаку, і вважається одним з небагатьох фільмів, що повністю підходять під затерте поняття «культовий»…», - так лаконічно підсумовує свої враження критик «Афіші» Станіслав Ростоцький.

5475675757578

4564646746
576567567567657

78567546746

«Шоу жахів Роккі Хоррора» - шоу блазнів. Це не фільм, де можна побачити й оцінити "гру акторів". Гротеск, абсурд, награність…

Я багато зробив, Бог знає, що я старався, щоб знайти правду, я навіть брехав. Але все що я знаю - всередині я кровоточу.

Сюжет картини розпочинається у найкращих традиціях класичних фільмів жахів. Молода пара Бред (Баррі Боствік) та Дженнет (Сьюзан Сарандон) планують одружитися. Вони познайомилися на занятті професора природничих наук доктора Еверетта фон Скотта (Джонатан Адамс), і перед весіллям хочуть його відвідати. Та дорогою машина закоханих ламається і вони змушені звернутися по допомогу до мешканців найближчої будівлі – величезного старовинного замку. Як виявляється, там проживає компанія фріків-інопланетян на чолі з вченим Френком ен Фертером (Тім Каррі). Як повідомляють Бреду і Дженнет, саме тієї ночі стається визначна подія - господар презентує своє нове творіння на ім’я Роккі Хоррор (Пітер Хінвуд)…

56746743636

45646757575

78687567575
4654676745

Стрічка має свою "родзинку". І це не "франкенштейн-трансвестит" Тім Каррі і, мабуть, навіть не режисер. Фільм по суті зробив Річард О’Брайен. Не як сценарист і не як актор, а саме як композитор. Пісні «Шоу жахів Роккі Хоррора» - справді шедевральні. Не так за змістом, як за звучанням. Це "хіти", які дуже легко і весело слухаються, проникають у підсвідомість і важко звідти вивітрюються.

І копошаться на поверхні Землі комахи, звані людьми. Втрачені в часі, втрачені в просторі,  і позбавлені всього сенсу.

«Шоу жахів Роккі Хоррора» - це фільм-виклик, фільм-пародія, фільм-першопроходець. Це соціальна сатира, схована за тоннами різнокольорових стразів. Це фільм, що засуджує усі жанри кінематографа вустами, нафарбованими яскравою червоною помадою. Стрічка відзеркалює ваші очікування: той, хто шукає треш, той його і отримає, хто хоче привід для засудження - матиме чудову нагоду критикувати, хто може знайти естетику у чомусь надзвичайно дивному, той задовольнить свою спраглість сповна. Але байдужим картина точно нікого не залишить. І, скоріше за все, мюзикл стане тим самим фільмом, про який розповідатимете друзям із бурхливим вигуком «нічого подібного я точно не бачив!», як у гарному, так і у поганому контексті. Вся картина тримається на двох головних стовпах: особливому шармі абсолютної невибагливості та, як не дивно, душевності картини і яскравому акторському таланту Тіма Каррі. Розлогіше описуючи перший пункт, можна додати, що костюми і макіяж акторів, звісно, дешеві, але, як і усе у фільмі, виконані з великою частиною любові до своєї справи. Про якісні спецефекти і мови йти не може, та автори і не намагалася на це спиратися. Це робить фільм приємним оку у плані картинки і понині. Щодо роботи акторів – все гротескно, яскраво, зі спеціальною надмірною драматизацією. Звичайно, особливих почестей заслуговує виконавець головної ролі Френка ен Фертера – Тім Каррі. Сучасним королем міміки і пародії називають славнозвісного Джима Керрі, але доробки останнього важко порівняти з тим, що протягом усього фільму надхненно видає Каррі. Він кривляється, на диво чудово співає зі спеціальним різким акцентом, захоплює усі погляди на собі. І за цілу стрічку відходить на другий план лише тоді, коли ненадовго постає ще один харизматичний дивак – рокер Едді (Міт Лоуф), який є неприхованою пародією на Елвіса Преслі. На шаржовості, нахабності, награності і утворився дух картини. Неможливо окремо не згадати запальні та приємні пісні, які вже давно стали хітами і «пішли у народ» за океаном. Картина є не лише окремим кінодоробком, а й справжнім суспільним феноменом: у Америці досі ставлять мюзикли, постановки, влаштовують покази фільму у кінотеатрах.

657578575

57567567

76856757656

45646456456

Очевидно, фільм став "культовим" лише завдяки пісням і його театральному перевтіленню. Мюзикл ставлять на сценах театрів різних країн до сьогодні - десятки років. І кожен сеанс - яскраве шоу. У театрі фільм розкривається по-новому. Глядачі творять дійство  разом із акторами. Окремі "фанати" ходять на виставу безліч разів. Глядачі навіть приносять предмети, котрі символізують того чи іншого героя, а «цнотливі», котрі вперше потрапляють на цю оргію, подекуди проходять «ритуал посвячення».

5765756754674

Виправдано постають питання  – у чому ж сіль, чим цей мюзикл відрізняється від звичайних низькобюджетних фільмів класу В, як здобув популярність? Можливо, така неоднозначна, певною мірою вульгарна, картина бере «беззубістю», інфантильністю, легкістю. Вона не хизується вишуканими декораціями, постійними красивими планами, монтажем і переходами. Стрічка не має безлічі підтекстів і схованого змісту, лише одну просту мораль - не варто бігти за недосяжними ідеалами з блакитних екранів, немає сенсу фанатіти від кумирів-одноденок, не слід підлаштовуватися під встановлені канони. Фільм, звичайно, прибігаючи до найнеординарніших заходів, кричить – «не мрійте, а будьте». 

464646

Одним словом, якщо ви не гурман "дивного кіно", не любитель пародій, не фанат транссексуальності або вам ще не виповнилося пристойної кількості років – просто послухайте саундтреки до фільму. Вони того варті.

JavaScript is disabled!
To display this content, you need a JavaScript capable browser.

Валерія КАРБУШЕВА

Олександр СОЛОНЕЦЬ

 

Фото events.ucsb.edu, flavorwire.com, lincolncenter.org, filmlinc.org