Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


28 Серп 2014

Щастя нещасливих

Читайте більше в рубриці Як стати щасливими
 

Інколи "нещастя" і непросте життя людини призначене для того, щоб вона стала мудрою, доброю і духовною, пішла правильним шляхом у житті і так далі. Тому не варто відразу звинувачувати себе у нездатності побудувати щасливе й радісне життя. Варто подивитися собі в душу й зрозуміти, навіщо ці випробування вам потрібні і чи ви правильно визначили свій шлях розвитку. Пропонуємо цікаву статтю Дмитра Семеника з цього приводу.

Початкові умови - нерівні

Це правда, що одні люди вже з раннього дитинства більш щасливі й забезпечені, ніж інші. Батьки мають на людину величезний вплив. Якщо дитина має обох батьків, між якими лад і любов, то вона виростає в атмосфері любові і безумовного прийняття. Така людина в гармонії з собою, легко приймає і переносить недоліки оточуючих. Тому і вона сама користується симпатією оточуючих.

А від чого люди найчастіше нещасливі? Від конфліктів з оточуючими і собою. Людина, яку всі люблять, уявляється в головах самотніх і не дуже щасливих людей улюбленцем долі. От би опинитися на його місці! Ми мучимося, а він - ні!

Душевні страждання, страждання людини, яку не люблять, особливо коли не люблять батьки або товариші по колективу, дійсно можуть бути дуже важкими, важчими фізичного болю. І ці страждання щасливою таку людину не роблять. А скільки таких нещасливих людей в наш час, коли міцних, здорових сімей одиниці...

Але минають роки, людина дорослішає, живе вже самостійним життям. Все меншу роль відіграє те, що їй дали або недодали батьки, все більшу - те, що вона сама зробила з собою. І раптом виявляється з часом, що той, хто в дитинстві здавався щасливчиком, улюбленцем долі - загубився в дорослому житті. А той, хто ледве пережив дитинство, пережив його як довгу війну, впевнено йде по життю і стає дуже щасливою людиною.

 

Нещастя щасливих

Думка написати цю статтю остаточно оформилася у мене тоді, коли я побачив в інтернеті фото одного відомого спортсмена. Це людина в молодості була не тільки успішним спортсменом, багаторазовим олімпійським чемпіоном, але і саме таким «улюбленцем дитинства». Дуже чарівний, з повним прийняттям себе, душа компанії. Це було видно і з його поведінки на змаганнях, його усмішки, його інтерв'ю. Красива дружина, дітки, все як треба. Як співається у пісні, «ось хлопцеві щастить».

А на цій фотографії, зробленій недавно, я побачив пом'яте обличчя, якесь вже не таке світле, якесь ... сумно дивитися. Хоча немає ще й сорока. Навів довідки - так, п'є. У сім'ї негаразди.

Я не знаю обставин життя цього спортсмена. Є всякі випадки - і винятки, і виправдання. Анітрохи не можу його судити.

Але є загальна логіка поведінки нашої слабкої людської природи. Коли все добре і нічого досягати, ми розслабляємося і починаємо деградувати.

Що дуже часто відбувається з людиною, яка не мала в дитинстві серйозних проблем з батьками, взагалі оточуючими і самим собою? Вона не бачить саму себе, свою особистість, свою душу в якості об'єкта для перетворення. У неї ж з цим все гаразд, за її відчуттями. Такі люди розвиток сприймають часто як здобуття нових матеріальних благ і прикрашання свого тіла - фітнесом, модним одягом і «аксесуарами». А основні зусилля спрямовані на завоювання навколишнього світу - робота, кар'єра, гроші, вплив, любовні відносини. У цьому вони можуть досягати більших або менших успіхів, але для щастя людини це далеко не головна умова.

Головне для щастя людини - що відбувається з її особистістю, з її душею. А ось душею такі люди і не займаються. Навіщо лікувати те, що поки не болить?

А душа, особистість людини, аж до таких простих речей як розум і пам'ять, володіють однією важливою властивістю: коли вони не розвиваються, вони деградують. Душа людини не буває статичною. Вона або розвивається, просвіщається (нашими зусиллями), або деградує, темніє.

Приводів для деградації, спотворення - безліч. Робота надає можливість вибору між більш і менш чесними рішеннями, між рішеннями, корисними для людей і вигідними для гаманця (бувають і збіги, коли що добре для людей, то і вигідно, але рідко). Ще більше можливостей спотворити свою душу - в особистому житті. Кинути людину, яка тебе любить, зробити аборт або дати згоду на нього, зрадити дружину або чоловіка ...

І ось людині 30-40 років, а колишнього щастя вже немає і близько. Є відчуття успіхів в окремих сферах життя, є азарт гонитви за ще більшими успіхами (це якщо людина не спилася). Ця гонка не дає побути наодинці з собою, відчути і зрозуміти, що в тебе всередині.

А всередині темно і сухо. Тому що - і це закон - людина не може бути щасливою, якщо її совість нечиста. А до совісті що їй було? Так, щось тривожило, скребло, виникали сумніви, але вона знайшла переконливі виправдання своїм вчинкам. Хороше самосприйняття допомогло їй прийняти себе і такою, якою вона стала.

Часто позаду такої людини діти, які живуть не з ним. Ці діти вже не успадкують того щастя, яке цій людині дісталося задарма, але якого вона не зуміла зберегти і примножити.

 

Щастя щасливих

Описаний вище сюжет широко поширений, але, зрозуміло, він лише один з можливих. Якщо, крім любові та прийняття, батьки мали мудрість, людина може вийти в доросле життя вже з навиком плекання своєї совісті (от що значить людина зі «стрижнем») і розумінням того, що головне поле докладання своїх сил - вона сама, тобто розвиток.

Такі люди не втрачають свого щастя, залишають світлий слід на Землі, в тому числі і щасливих дітей (якщо діти народжуються).

Дуже поширений і інший шлях щасливих до мудрості - через катастрофи, випробування. Фізичні травми, хвороби, крах в справах, розставання, смерть близьких - багатьох людей, в тому числі і щасливих, ці події (для того вони і призначені) привели до розуміння того, що духовне в житті важливіше, ніж матеріальне.

 

Щастя нещасливих

Протягом приблизно трьох років я ходив в одну дитячу лікарню, в особливе відділення, куди дітей забирають з неблагополучних сімей на час вирішення їх подальшої долі - повернути в сім'ю або передати до притулку (а звідти, після подальшого розгляду, найчастіше - в дитбудинок) . Ходив, щоб розмовляти з цими дітьми про життя. Були там і випадкові діти - результат помилок ювенальної юстиції. Але найчастіше там перебували діти батьків, які сильно пиячили. У них алкоголь повністю забрав здатність любити - часом до такої міри, що голодного дворічного сина, який просить поїсти, мама - в той момент твереза! - могла припекти в шию розпеченою сигаретою.

Діти в цьому відділенні перебували не більше двох тижнів, тому за ці три роки я поспілкувався з сотнями хлопчиків і дівчаток у віці від 3 до 16 років. Розмовляти я старався один на один. Хоча в більшості випадків це спілкування було для мене дотиком до великої людської трагедії, я відзначив одну дивовижну річ: ці діти набагато більш розвинені, порівняно зі звичайними сімейними дітьми, в духовному і моральному відношенні.

Попросту кажучи, ці діти частіше, ніж діти зі звичайних сімей замислюються про справді важливі речі. Діти з повних сімей (якщо їх батьки - не релігійні люди), найчастіше якісь ... ніякі. Думки у них (якщо взагалі здатність до мислення не вбита іграшками) зазвичай тільки про чергові розваги і задоволення, у дівчаток - про хлопчиків.

А нещасливі діти думають про важливе! Так, їх висновки з роздумів часто невірні, їх життєвий шлях далеко не завжди веде до добра, але, принаймні, вони думають, шукають відповіді! Їм погано, і їм мимоволі доводиться розмірковувати про те, чому так все склалося, чому погано, де добро, де зло, і як пристосуватися до своєї важкої ситуації.

У більшості нещасливих дітей не така важка ситуація, як у цих сиріт при живих батьках. Але вони теж зазвичай набагато більш схильні до моральних роздумів.

Адже саме це - моральне мислення - робить людину людиною. І саме це є щастям нещасливих людей!

Тому що моральні питання мають відповіді. І коли знаходиш правильну відповідь, підвищуються твої можливості. Ти розумієш, чому тобі погано, і як зробити, щоб стало краще. Знання духовних законів, за умови постійної роботи над собою, перероджує людську особистість, роблячи зі злого доброго, з егоїста - люблячого і коханого, з нещасного - щасливого.

На жаль, правильні відповіді знаходять не всі. Нерідко люди, що страждали в дитинстві, в пошуках відповідей йдуть вчитися на психологів. Але з досвіду видно, що найчастіше психологічна освіта робить з людей з психологічними проблемами поганими і нещасливими психологами, а не щасливих людей.

Нещасливі можуть також, наслідуючи щасливих, побудувати всі свої надії на підкоренні навколишнього світу через кар'єру, гроші, владу, статеві зв'язки. Так само як і щасливі, вони можуть домогтися в цьому великих успіхів, але це не вирішить їхніх проблем.

Натомість життя тих нещасливих, хто знайшов правильні відповіді, пізнав закони життя людської душі, невпізнанно перетворюється!

Щасливчики теж нерідко знають правильні відповіді. Біблія ж, скажімо, в багатьох будинках є. Але людина влаштована як упертий кінь, який не їде без батога. Ось щасливчик і не втілює в життя свої знання. А нещасливому діватися нікуди. Йому погано!

Хтось великий сказав, що є люди, схожі на гори, які поступово руйнуються і перетворюються на пагорби. А є люди, як пагорби, які поступово ростуть і перетворюються на гори ...

 

Нещастя нещасливих

Є, напевно, тільки одна причина, яка перешкоджає нещасливим ставати щасливими. Я не знаю, що в глибині цієї причини - лінь як звичка, відсутність сил, розтрачених на щось інше, або якесь ушкодження психіки. Але людина просто не хоче нічого робити для того, щоб їй стало краще. Не хоче навіть книжку прочитати, написану начебто спеціально для неї. І вже тим більше - робити щось. Не хоче нічого! Типу «згнию заживо, але не поворухнусь».

Такій людині і порадити нічого. Та й не стане вона читати цю статтю.

А якщо ви дочитали цей текст до кінця і якщо ви не надто щасливі, значить, у вас є сили. Так тіштесь, що ви нещасливі! Радійте тому, що у вас є серйозні причини задуматися про головне в житті людини. Ідіть вперед, вчіться і застосовуйте свої знання. І те, що здається вам зараз великим нещастям, може обернутися дуже великим щастям. Яке, без всіх нинішніх нещасть, швидше за все, було б неможливо. Як то кажуть, «не було б щастя, так нещастя допомогло» ...

 

 

Джерело www.pobedish.ru

Фото www.walkingasturias.com

 

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему