Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


07 Квіт 2012

Як Андрійко писанки писав

Читайте більше в рубриці Фоторепортаж
 

У Черкаській філармонії розпочалася акція «Розмалюй писанку». Близько сотні дітей вчилися писати писанки під пильним керівництвом майстрів зі всієї України. Мій син Андрійко із особливим захопленням сприйняв ідею податися у філармонію на майстер-клас. І хоча ось уже кілька років поспіль на Великдень ми з ним розмальовували писанки, тож якийсь досвід цієї справи у нього був, проте перш ніж взяти до рук писачок, син занурився у Всемережжя у пошуках інформації.

Відшукав там купу відео з майстер-класів, і навіть скачав собі пісню Марії Бурмаки «Розмалюю писанку», яка потім лунала у філармонії. Попри те, що ми йшли, здавалось би, у всеозброєнні, розчарувань та втрат уникнути не вдалося.

 

Перше яйце Андрійко розмальовував просто таки у зірковому сусідстві – з якогось дива він опинився за одним столом із можновладцями, тож поки майстри вчили дорослих дядь і тьоть тримати в руках писачок та проводити ним перші невмілі лінії на яйцях, а всі фото- та відеокамери старанно це дійство фіксували, Андрійко творив сам. Розмалювавши одну писанку, він попросив дати йому наступне яйце.

 

syn

 

Порадившись, ми вирішили, що «треба міняти систему», і пішли за інший стіл до майстрині зі Сміли Вікторії Філь. Тим паче, що тут у нас був свій сентимент – кілька років тому придбали в пані Вікторії чудернацького коника, який став улюбленцем сина. Але дуже швидко Андрійка спіткала невдача – після фарбування майбутньої писанки в зелений колір він так її придавив, витираючи серветкою, що білок і жовток нахабно попросилися прикрасити його штани. Яким же було моє здивування, коли син після цього вирішив розмалювати ще одне яйце! До речі, йому пощастило, бо майстриня поділилася видутим яєчком, на яке чудово лягали фарби. Візерунок обрали складний – дубові листочки із жолудями. Скільки ж було радості, коли після такої тригодинної епопеї писанка нарешті вдалася.

 

syn2

 

IMGP2884

Андрійкова писанка

 

Але на цьому наші пригоди не закінчилися. Коли Андрійко прийшов додому, він вирішив написати статтю (!) про те, як писав писанки. І дуже образився, почувши, що навряд чи його текст буде надруковано в якомусь виданні. А вийшло в нього таке:

 

«Я ходив на розмальовування писанки. Намалював писанку з листочками і жолудями. Вийшла гарна писанка. Одна розбилася, а друга – красива. Бачив гусячі писанки з квітами, і з рушниками, і з вишивкою. Ще – сидів за царським столом».

 

Тим часом, про свої враження від майстер-класу з НародUA поділилися майстри та майстрині:

 

pys2

Вікторія Філь, майстриня зі Сміли:

- На Черкащині переважно воском розписували писанки, ще зустрічається дряпанка і крапанка. Взагалі, якщо переглянути літературу, то переважно воском наносити візерунок і писанки були одного кольору. Це найпростіша така писанка, яку фарбували цибулинням. Узори були пов'язані із господарством.  Кольори характерні - червоний, чорний, зелений і жовтий. Я стараюся дотримуватися суто наддніпрянських традицій, бо Наддніпрянщина мені ближче до душі. На Черкащині, Київщині та Полтавщині переплітаюся узори, усі вони чимось схожі. Крім того, я додатково експериментую – зробила візерунки із рушників вишиваних, з деревом життя, тобто, вишивку взяла за основу. Враження від майстер-класу загалом гарні, єдине – незручно, бо тіснувато, немає де пройти. Писанкарство – це таке мистецтво, що треба сісти, уважно і тихенько працювати, щоб не було шуму і щоб можна було зосередитися саме на розписі писанки.

IMGP2791

IMGP2859

IMGP2879

 pys3

Михайло Дудка, писанкар із селища Путила (Чернівецька область):

 - Із дитячих літ займаюся писанкарством. Уперше приїхав у Черкаси – тут усе гарно організовано, хто бажає, той навчається. Мистецтво це відмирає, мало хто цим займається, дуже скрупульозна робота, це дійсно тяжко – сидіти і малювати... Спочатку перший етап – по білому. Все, що по білому написали, буде біле, потім жовтий колір – і так само, що по жовтому написали, те буде жовтим... Потім підігріваємо віск, витираємо чи ганчірочкою чи руками, і отримуємо готову писанку. Особливості розпису писанок на Буковині – це геометричні та рослинні узори. Переважно геометричні. Свічкою не користуємося. Натомість використовуємо лампу на керосині, на яку зверху ставиться посудинка для воску, і таким чином віск підігрівається. Коли він розігрітий, він гарненько пише, а якщо над свічкою, то він дає такі горбаті лінії. Кольористика – вишневий, є з додаванням зеленого, жовтогарячий і жовтий. На Буковині ростуть ліси і хвойні, і листяні, які восени починають жовтіти, вони такі барви мають. І коли поглянете, то точно Буковина така, як ті писанки.

 

А так розмальовували писанки інші дітлахи: 

 

pys4

 

pys5

 

pys6

 

IMGP2832

 

IMGP2833

 

IMGP2881

 

 pys7

 

pys1

 

pys8

 

 pys9

 

IMGP2866

 

IMGP2853

Усі фото НародUA

Поділіться з друзями: