Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


17 Вер 2014

Забудьте все, чого вас навчали в школі

Читайте більше в рубриці Притчі, саморозвиток, дайджест
 

Система освіти в школі, а також у вищих навчальних закладах часто викликає багато питань і дискусій про реформування і потребу більше розвивати ініціативу й творчість дітей. Розвиток людини, врешті, багато в чому залежить від того, що в неї заклала система освіти, від педагогів і батьків. Пропонуємо статтю Джеймса Алтучера з його поглядом на школу. Не зважаючи на те, що йдеться про американську школу, але принципи розвитку дитини залишаються однаковими в Україні, США та будь-якій іншій країні.

Я хочу надіти Google Glass і дивитися на сонце, поки не осліпну, і в цей самий час, поки сонце забирає мій зір, тусити з друзями в Google Hangout. Всі побачать те, що бачу я (або те, чого я не бачу через сліпоту) завдяки моїм Google Glass.

Мені здається, тоді я стану повелителем всесвіту. Мегачемпіоном всього-всього. Мої шкільні вчителі пишалися б мною. На мою честь перейменували б саму школу.

Я сказав своїм дітям: «Ви весь час скаржитеся на школу. Якщо вам там не подобається - не ходіть. Мене це зовсім не хвилює».

І що ж? Вони кинули мені виклик. Вони не кинулися колотися героїном. Вони не побігли робити собі татуювання. Ні, вони пішли до школи. Як вони наважилися?! Я не намагався застосувати до них реверсивну психологію, ні - це для людей, які бояться говорити правду.

Мої діти можуть робити те, що їм захочеться. Я даю їм не свободу, але вибір. Вони вибрали в'язницю. Добре.

 

Для мене школа була психіатричною лікарнею, де в мене насильно запихали такі препарати:

 

1. Купа фактів.

На лекціях я питаю аудиторію: «Коли народився Карл Великий?" Я ще жодного разу не отримав відповіді з помилкою менш ніж в двісті років. Дослідження показують, що протягом 45 хвилин після уроку ми забуваємо 90% того, чого нас вчили. Наш мозок ще потрібно переконати, що факти гідні запам'ятовування. Якщо він бачить пристрасть або відчуває захоплення - тоді це відбувається. Але нудні факти швидко випаровуються.

 

2. Перфекціонізм.

У школах прославляють за п'ятірки (за п'ятибальною системою) і карають за двійки-трійки. Коли дочка говорить мені, що отримала 5+, я питаю, чому їй хочеться ходити на уроки, які даються їй так легко. Трійка дає набагато більше: вона показує, чого вам слід навчитися. У чому ви, можливо, не зацікавлені. Як впоратися з недосконалістю. Як справлятися з гордістю інших людей. Як долати невпевненість.

 

3. Клани й несправжні друзі.

Мій кращий друг Джиммі Бьондо вдарив мене в спину, коли я стояв біля своєї шафки. Я впав і заплакав. Здається, мені було 15. У школі вам доводиться вибирати друзів з вузького кола людей. Це призводить до дружби, пофарбованої в політичні тони, до зловтіхи, до пліток, до дружби, як вона описана в «Володарі мух». Так, я той самий потворний хлопчик, який у книзі загинув. І так, я не читав цю книгу в школі. Я прочитав її короткий виклад.

 

4. Наука і математика.

Хоча це чудові предмети, мені часто здається, що від моїх дітей чекають, що вони відкинуть свою схильність до творчості на самому порозі школи. Все змушують зубрити, потім перевіряють. Потім знову зубріння і знову перевірка. І так двадцять років. Але цим займається лише крихітна частина мозку. Люди ж повинні задіяти весь свій мозок. Саме це піднімає нас над тваринним царством.

 

5. Робота.

З 7-ї ранку і частенько до 10-ї вечора мої діти «працюють». Вони весь день сидять в класі, майже не рухаючись, а потім нерідко працюють над домашніми завданнями, поки не заснуть. Вони вчаться наполегливо працювати. Однак ...

Однак якщо ви вже в дорослому віці хочете досягти успіху, займатися творчістю, навчитися переживати провали і «продавати» свої ідеї, якщо ви хочете навчитися надавати своєму життю напрямок, вам потрібно "розучитися" робити те, чого нас вчать у школі.

 

Як розучитися робити те, чого нас учили в школі?

 

1. Гра.

Гра (як би ви не визначали це слово) знижує стрес, заохочує творчі пориви, робить людей щасливішими. Це весело. І в цьому немає нічого поганого.

Можливо, багато людей думають, що вони просто зобов'язані працювати, інакше вони будуть непродуктивними. Коли вони не зайняті «справою», у них починається стрес. Адже нас підсаджують на роботу в шкільні роки.

У що і з чим потрібно грати? Не знаю! У що і з чим хочете. Сходіть в музей. Подивіться фільм в середині дня. Співайте чи малюйте в громадських місцях, сфотографуйте це все, а потім влаштуйте виставку. Кому яка справа?

Домашнє завдання: придумайте п'ять способів «пограти» сьогодні.

 

2. Творчі заняття.

Іноді мене втомлює написання цього блогу. Тоді я займаюся чимось ще. Малюю. Або планую виборчу кампанію в Конгрес! Від цього мого мозку стає приємніше. Я буквально відчуваю, як запалюються нейрони. Мозок відчуває, що я його люблю. І кожен день я намагаюся давати вправи для різних частин мозку.

Домашнє завдання: придумайте щось, що дозволить вам проявити свою творчу натуру сьогодні (за межами звичайного робочого графіку).

 

3. Дружба.

Зовсім не обов'язково дружити тільки з тими з людьми, які безпосередньо поруч з вами. Так було лише в шкільний час. Тепер ми можемо дружити з людьми, які нас люблять і яких любимо ми самі.

Я довгий час не міг цього зрозуміти. І цей аспект мого життя вганяв мене в розпач. Я нарешті усвідомив це, напевно, тільки в 2010 році. Тоді мені було 42 роки. Деякі люди, слава Богу, розуміють це набагато раніше. Але мені довелося «розучуватися», забувати все те, що я засвоїв про дружбу в дев'ятому класі.

 

4. Ніякого перфекціонізму.

Одна знайома якось говорила мені, що хоче поїхати в Париж, бо саме там вона буде здатна писати картини. Удачі, блін! Ідеальних ситуацій не буває. Ми самі не ідеальні. Пройшло 20 років, і вона так і не доторкнулася до своїх фарб.

Уміння жити з недосконалістю дає нам набагато більше можливостей. І допомагає нам більше любити самих себе і не відчувати так часто почуття сорому. Це призводить до більш чесного життя і більш глибоких відносин.

Перфекціонізм - це клітка, в якій замкнене наше щастя.

Я втратив багато друзів, коли перестав прикидатися, що я ідеальний. Я боявся, що людям це не сподобається, і я був правий. Це нормально (див. п 3).

Зрештою, все життя - це скульптура, вирізана ножем недосконалості. Усвідомлення цього дозволяє нам бути добрішими до хаосу, який ми бачимо навколо. Просто жити - це зовсім непросто.

 

5. Вигадуйте всіляку "фігню".

Факти - це для нудних людей. Будь-який факт я можу знайти в Google. Від цього я не стаю дурніший. Це звільняє в моєму мозку простір для чогось більш веселого. Я читаю лише про те, чим захоплений. А те, що мені не цікаво, але може знадобитися в будь-яку секунду, я завжди знаходжу в інтернеті. (Карл Великий народився в 742 році. Спасибі, «Вікіпедія»!) Так що читайте лише те, що для вас є цікавим.

 

6. Незалежність.

І цього теж не вчать у школі. Тому важко навчитися цього, будучи вже дорослими. Ми втрачаємо звичку до цього. Але як тільки вам вдається навчитися бути творчою особистістю, підтримувати позитивну дружбу, придумувати ідеї, бути недосконалими, ви також навчитеся просувати свої ідеї серед людей, які в них можуть повірити. Це - початок незалежності. Це означає, що ви отримуєте життєвий «диплом» та ключі від царства. Почніть «розучуватися» прямо сьогодні. Це завдання не тільки для дітей.

 

 

Джерело http://www.jamesaltucher.com

Фото http://www.willmottparkps.vic.edu.au/

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему