Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


25 Вер 2014

Притча про візит Бога

Читайте більше в рубриці Притчі, саморозвиток, дайджест
 

Ця притча - про просту людину, яка чекала якогось чуда і постійно, того не помічаючи, зустрічала Бога в таких же самих простих людях, як і вона. Але зустрічала добре - з любов'ю.

Жив в одному селі швець. Праведний був, віру мав сильну. Й ось перед одним великим церковним святом чоловік занедужав і засмутився, що не зможе піти до храму. Та в ніч перед святом уві сні він почув чийсь голос, який тихо і лагідно говорив:

- Якщо ти не зможеш прийти до мене, то я сам відвідаю тебе.

Прокинувся швець і втішився: «Невже сам Господь завітає до мене?» Цілісінький ранок готував він свою оселю, накрив святковий стіл - як тільки міг, готувався до відвідин бажаного Гостя. Раптом за вікном він помітив заплаканого хлопчика. Покликавши його, швець запитав:

- Чому ти плачеш?

- Нині в мене порвалися останні черевики, і я не маю що взути. А сім'я моя бідує і нових купити не зможе.

Та швець заспокоїв малого:

- Дай мені свої черевики, я полагоджу їх.

Дуже скоро радісний хлопчик вже стояв у залатаних черевиках. Попрощавшись із ним, швець повернувся до своїх справ.

Повечоріло. Аж ось приходить до нього бідна жінка і каже:

- Пробач мені, коли твоя ласка! Я принесла тобі лагодити чоботи, а заплатити не можу. І ходити без чобіт тепер годі: почалися холоди.

Швець лишень усміхнувся, узяв взуття, а жінці сказав зачекати. За якийсь час він повернувся:

- Готові твої чоботи. Носи на здоров'я! - і віддав їх жінці задарма.

Наближалася ніч. Давно скінчивши всі справи, швець сидів біля вікна і чекав Гостя. Вже пора було лягати спати, і швець, засмучений марним чеканням, почав стелити собі ліжко. І тут у двері хтось постукав.

Відчинивши їх, швець побачив мандрівника. Той попросив:

- Пусти мене переночувати. Я весь день був у дорозі, але не маю де подітися: ніхто не приймає до себе на ніч.

Пошкодував швець мандрівника і пустив до себе в хату. Коли мандрівник відпочив, швець поклав його у своє ліжко, а собі постелив на підлозі.

Засинаючи, він міркував: «Мабуть, я не гідний Гостя, бо Він не прийшов до мене сьогодні. Напевне, не сподобив Він мене чести відбути це велике свято разом із Ним». З такими невеселими думками швець заснув.

І ось знову уві сні той самий тихий голос каже йому:

- Сьогодні тричі приходив я до тебе, і щоразу ти радісно приймав мене.

 

Джерело - "365 притч на щодень", упорядник Діана Віссон, видавництво "Свічадо"

Фото www.newlifewakefield.co.uk

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему