Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


23 Груд 2014

Притча про здійснення мрії

Читайте більше в рубриці Притчі, саморозвиток, дайджест
 

Ця притча - про шлях людини і здійснення мрій. Притча розповідає про те, що всі життєві дороги людини ведуть до мети, головне - іти до кінця.

В одному бідному селі народився хлопчик. Він проводив свої дні безглуздо, механічно і монотонно, так само, як і інші мешканці цього згасаючого села, не маючи уявлення, що робити з власним життям. І в одну прекрасну ніч йому приснилося море. Жоден з жителів села ні разу не бачив моря, тому ніхто не зміг підтвердити, що десь у світі існує така безкрайня вода.

А коли юнак заявив, що збирається вирушити на пошуки моря зі свого сну, всі крутили пальцем біля скроні і називали його зайдиголовою. Але він, незважаючи ні на що, пустився в дорогу і довго мандрував, поки не опинився на розвилці доріг. Тут він вибрав той шлях, який вів прямо, і через кілька днів дістався до селища, жителі якого вели спокійне, забезпечене життя. Коли юнак повідомив їм, що мандрує, мріючи знайти море, вони почали переконувати його, що він даремно витрачає час і краще буде йому залишитися в цьому селі і жити так само щасливо, як і всі.

Кілька років молода людина жила в достатку. Але одного разу вночі йому знову приснилося море, і він згадав про свою нездійсненну мрію. Юнак вирішив покинути селище і знову вирушити в дорогу. Попрощавшись з усіма, він повернувся на перехрестя шляхів і на цей раз пішов в іншому напрямку. Йшов він довго, поки не дійшов до великого міста. Захопився його гомоном і строкатістю і вирішив залишитися там. Вчився, працював, веселився і з часом зовсім забув про мету своєї подорожі.

Однак через кілька років він знову побачив уві сні море і подумав, що, якщо не виконає мрію своєї юності, то даремно розтринькає життя. Тому він знову повернувся на перехрестя і вибрав третій шлях, який привів його в ліс. На невеликій галявині чоловік побачив хатинку, а біля неї вже не надто молоду, але прекрасну жінку, яка розвішувала випрану білизну. Вона запропонувала йому залишитися з нею, так як її чоловік пішов на війну і не повернувся. Чоловік погодився.

Багато років вони прожили щасливо, виростили дітей, але одного разу нашого героя, який вже постарів, знову відвідав сон про море. І він залишив все, з чим був пов'язаний багато років, повернувся на перехрестя і рушив в дорогу останньою, досі невідомою йому стежкою, дуже крутою і кам'янистою. Він ішов важко і став побоюватися, що незабаром зовсім виб'ється з сил.

Опинившись біля підніжжя великої гори, старий вирішив піднятися на неї в надії хоча б здалеку побачити море зі своїх снів. Через кілька годин, коли уже не лишалося сил, він дістався до вершини гори. Перед ним розкинулися неозорі простори: старий побачив розвилку доріг і село, в якому жителі вели благополучне життя, і велике місто, і хатинку жінки, з якою провів багато щасливих років. А вдалині, на обрії, побачив блакитне, безкрає море.

І, перш ніж зупинилося його змучене серце, розчулений старий крізь сльози жалю помітив ще, що всі шляхи, якими він ішов, вели до моря, але жодного з них він не пройшов до кінця.

 

 

Джерело http://pritchi.ru/

Фото http://st.gdefon.com/

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему