Народ UA публікує притчу "Дідусь і Смерть". У притчі - про те, що любов не боїться смерті.
Жив старий дідусь. Було йому вже сто років. Ось дізналася Смерть, що живе такий старий чоловік. Прийшла до нього і каже: «Час уже вмирати, дідусь».
- Дай приготуватися до смерті, - каже старий.
- Добре, - погодилася Смерть. - Скільки тобі потрібно днів?
- Три дні, - відповів дідусь.
Цікаво стало Смерті: що ж буде робити старий, як він до смерті буде готуватися?
Настав перший день. Вийшов дідусь в сад, викопав ямку і посадив дерево.
«Що ж він на другий день буде робити?», - думає Смерть.
Настав другий день. Вийшов дідусь в сад, викопав ще одну ямку, посадив ще одне дерево.
«Що ж він на третій день буде робити?», - з нетерпінням думає Смерть.
Настав третій день. Вийшов дідусь в сад, викопав ще одну ямку і посадив ще одне дерево.
- Для кого ж ти дерева садиш, - запитує Смерть. - Адже ти завтра помреш.
- Для людей, - відповів дідусь.
І відступила Смерть від старого, втекла від нього далеко-далеко.
Джерело