Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


28 Трав 2015

Притча про сенс і мистецтво життя

Читайте більше в рубриці Притчі, саморозвиток, дайджест
 

Ця притча - про життєвий шлях і мистецтво жити.

Мистецтво жити

Одного разу чоловік рушив в подорож. Прибувши в одну далеку країну, він купив путівник по замках, розташованих на островах.

Там зазначалися дні та години відвідувань, часом - досить обмежені. На одній зі сторінок чоловік побачив спеціальну пропозицію «Екскурсія по твоєму житті». На фотографіях поруч був відображений красивий замок, тому йому дуже захотілося в ньому побувати...

У путівнику говорилося, що з причин, які стануть відомі пізніше, за цю екскурсію не брали передоплати, але просили попередньо узгодити день і годину відвідування.

Заінтригований незвичайною пропозицією, чоловік тим же вечором подзвонив і домовився про візит. Біля дверей його привітно зустрів охоронець.

- А інші відвідувачі вже увійшли?

- Інші? Відвідування замку індивідуальне, і послуг гіда ми не пропонуємо.

Він коротко ознайомив відвідувача з історією замку і згадав про всі гідні уваги пам'ятки: картини на стінах, обладунки на антресолях, військові знаряддя в залі під сходами, катакомби і катівня в підземній в'язниці.

Завершивши розповідь, він дав гостю ложку і попросив тримати її увігнутою частиною догори.

- А це ще навіщо? - Поцікавився той.

- Ми не беремо вхідну плату. А вартість екскурсії оцінюємо таким чином: кожному відвідувачу даємо ложку, доверху наповнену дрібним піском, у неї міститься рівно сто грамів, і пропонуємо самостійно прогулятися по замку. Після ми зважуємо пісок, що залишився в ложці, і просимо з відвідувача по фунту за кожен розсипаний грам...

- А якщо я не розсиплю ні грама?

- У такому разі ваше відвідування буде безкоштовним.

Відвідувача здивувала і потішила така умова. Гостинний господар наповнив ложку піском, і чоловік почав свою екскурсію.

Впевнений у твердості руки, він повільно піднявся сходами, невідривно дивлячись на ложку. Нагорі, біля залу обладунків, він прийняв рішення не входити всередину, бо вітер міг здути пісок, і віддав перевагу рішенню відразу ж спуститися вниз. Проходячи повз залу з військовими знаряддями, що стоять під сходами, він зрозумів, що розглянути їх зблизька можна тільки перехилившись через перила. Це не було небезпечно, але вміст ложки майже напевно розсипався б, тому він обмежився оглядом зали здалеку.

З тієї ж причини він не потрапив і в підземну в'язницю, оскільки спускатися туди довелося б крутими сходами. Дуже задоволений, підійшов він до місця початку екскурсії, де його чекав охоронець з вагами в руці.

- Дивно, але ви втратили тільки півграма, - оголосив він. - Вітаю, цей візит виявився для вас безкоштовним.

- Спасибі.

- Чи отримали ви задоволення від відвідування? - Запитав він наостанок.

Турист, після недовгих вагань, вирішив бути відвертим.

- По правді кажучи, невелике. Я весь час думав про пісок і не дивився по сторонах.

- Який жах! Знаєте, я зроблю для вас виняток. Я знову наповню вашу ложку, бо такі правила, але забудьте про пісок. Через дванадцять хвилин приходить наступний відвідувач. Ви повинні встигнути повернутися до нього.

Не гаючи часу, турист взяв ложку і побіг на антресолі, кинув швидкий погляд на експонати, стрімголов скотився по сходах в підземну в'язницю, засипавши сходи піском. Там він не затримався ні на хвилину, тому що час підтискав. Він полетів, як на крилах, під сходи, де, нахилившись, розсипав залишки піску з ложки.

Подивившись на годинник, він зрозумів, що пройшло вже одинадцять хвилин. Часу на огляд знарядь не залишалося, і він знову побіг до виходу, де віддав порожню ложку доглядачеві.

- Ну що ж, без піску, але не хвилюйтеся, ми ж домовилися. А як на цей раз? Вам сподобалася екскурсія?

Відвідувач не відразу знайшов, що сказати.

- Насправді, ні, - відповів він нарешті, - Я думав тільки про те, як би не запізнитися, розсипав весь пісок, але не отримав ніякого задоволення.

Сенс життя

Доглядач запалив люльку і сказав:

- Є люди, які йдуть по життю, намагаючись ні за що не платити, і не можуть насолодитися цією подорожжю. Є інші, які вічно поспішають, швидко втрачають все - і теж не отримують задоволення. Дуже небагато осягають науку життя. Вони відкривають для себе кожен куточок і насолоджуються кожним моментом. Вони знають, що за все доведеться платити, але розуміють: життя варте цього.

 

 

Джерело, фото fit4brain.com

 

Поділіться з друзями: