Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


10 Вер 2014

3 психологічні теорії, які виводять формулу успішного спілкування

Читайте більше в рубриці Притчі, саморозвиток, дайджест
 

Набуває популярності спілкування в соцмережах із безліччю друзів і можливостей спілкуватися. Крім того, постійно розширюється коло контактів в "реальному житті". До того ж, рано чи пізно постає питання створення ефективної, дружньої команди... Проте є ґрунтовні дослідження з приводу можливостей людського спілкування, які окреслюють певні правила комунікації, а також обмеження й рекомендації. Пропонуємо статтю Белала Бета Купера про 3 теорії, які окреслюють психологічні закони комфортного спілкування.

Психологічні теорії часто здаються мені надто заплутаними (напевно є теорія, яка і це пояснить), але є й такі, які досить просто зрозуміти і які я часто згадую, особливо коли взаємодію з іншими людьми. Ось три з них, які особливо важливі в бізнесі, маркетингу, лідерстві і в цілому для навичок комунікації.

 

Число Данбара

Робін Данбар - еволюційний психолог, який розробив модель передбачення соціальних чинників поведінки приматів, виходячи з їх розміру мозку. Данбар використав для вимірювання цих розмірів об'єми нової кори, оскільки саме на неї в основному припадає збільшення мозку у приматів. Зокрема, Данбар вивчав розміри соціальних груп і груп близьких друзів, які доглядають за партнерами у різних видів мавп. Наприклад, у шимпанзе соціальні групи становили близько 50 мавп, але у кожної мавпи було тільки два-три «близьких друга».

Виходячи з розмірів неокортексу, Данбар навчився дуже точно передбачати розміри соціальної групи і близького кола друзів у різних видів приматів. Стосовно людей, то виявилося, що більшість соціальних груп повинні складатися приблизно з 150 людей. Приблизно до такої кількості людей ви можете звертатися з проханням зробити ту чи іншу послугу й очікувати, що прохання виконають.

Наше найбільш близьке коло - це не більше 12 осіб. Але 150 - важливе число. Це максимальна кількістьлюдей, з якими більшість з нас можуть підтримувати біль-менш стабільні соціальні зв'язки. Все, що більше цього числа, вже напружує наш мозок, і в міру додавання нових людей старі будуть відпадати.

Сам Данбар давав і таке визначення: «Це число людей, з якими вам буде не соромно випити разом, якщо ви зустрінете когось з них в барі».

Письменник Рик Лакс спробував спростувати тези Данбара, але в підсумку виявив ось що: «Намагаючись довести, що Данбар був не правий, я довів його правоту. Я довів, що навіть якщо ви знаєте про число Данбара і навіть якщо ви спеціально виділяєте час на розширення свого соціального капіталу, все одно кількість дружніх відносин не є нескінченим. Точніше кажучи, воно є меншим ніж 200».

Число Данбара особливо цікаве в плані маркетингу, брендингу та роботи в соціальних медіа. Якщо мати на увазі, що кожна людина, з якою ви спілкуєтеся, в емоційному сенсі враховує лише близько 150 інших людей, це сильно спрощує комунікації. Замість того, щоб хвилюватися, що ваш бренд не чіпляє клієнтів, подумайте: кожен емоційний зв'язок, який вони встановлюють з вами, спричиняє розпад стосунків з другом або родичем. Тому, коли люди все-таки прив'язуються до вашого бренду, це прорив.

Можна подумати, що число Данбара суперечить ідеї соціальних мереж. Але навпаки, саме тому в соціальній мережі Path число контактів обмежене 150-ма. З іншого боку, соціальні мережі спираються на слабкі зв'язки: «друзі друзів» або «теорія шести рукостискань». Мортен Хансен пише в своїй книзі "Співпраця", що важлива не так кількість контактів, які підтримуються людиною, як їх різноманітність, кількість різних типів людей, досвіду, технологій, точок зору, до яких люди отримують доступ завдяки своїм соціальним мережам. Слабкі зв'язки допомагають "наводити мости в світи, якими ми не ходимо», тоді як сильні зв'язки зазвичай встановлюються з людьми у вже відомих нам світах.

 

Бритва Хенлона

Це теза, яка звучить так: «Ніколи не приписуйте злому наміру те, що цілком пояснюється дурістю».

Якщо ви чули про «бритву Оккама», то знаєте, що «бритва» - це філософський інструмент, який відсікає малоймовірні пояснення, залишаючи нас з більш переконливими версіями.

Хоча у формулюванні «бритви Хенлона» звучить слово «дурість», я вважаю за краще говорити про «невігластво» чи необізнаність, оскільки брак інформації найчастіше і пояснює те, що ми вважаємо дурістю. Головна ідея в тому, що, коли здається, що хтось ставиться до вас зі злим наміром, слід копнути глибше і зрозуміти, чи не є причиною звичайне невігластво чи необізнаність.

Адже у вас бувало таке, що ви отримували листа від колеги, в якому начебто були нападки на вашу ідею? Першим ділом тягне пояснити це поганими намірами, але якщо придивитися, то причиною може бути лише нерозуміння. Так що наступного разу, коли у вас з'являються сумніви щодо якогось твіту або листа, згадайте «бритву Хенлона».

 

Теорія мотивації-гігієни Герцберга

На цю теорію можна спертися в спілкуванні з приводу роботи - з колегами, зі співробітниками, навіть з друзями та подружжям. Теорія, яку сформулював психолог Фредерік Герцберг, виходить з того, що задоволення і невдоволення роботою повинні вимірюватися по-різному, а не за однією шкалою.

Незадоволеність роботою відбувається з «гігієнічних» факторів - фізичне середовище на роботі, стабільність, зарплата. Задоволення роботою, однак, пояснюється «мотивуючими» факторами на кшталт сенсу і змісту цієї роботи, можливості відчувати свої досягнення, брати на себе відповідальність.

З досліджень Герцберга можна зробити висновок: усунення факторів, що призводять до незадоволеності роботою, зовсім не обов'язково забезпечить задоволеність. Тому, навіть маючи високу посаду, більшу зарплату і комфортне робоче середовище, ми можемо відчувати себе погано, якщо не маємо реальної відповідальності і не відчуваємо, що добиваємося чогось.

І навпаки, якщо ви любите саму роботу, якщо ваші заслуги визнають, це не знімає запитань низької оплати або некомфортної робочої атмосфери.

Ця теорія змушує багато про що замислитися: чому певні компанії вважаються хорошими роботодавцями, як краще мотивувати людину або цілу команду і так далі. Думаю, ця теорія також може зіграти велику роль в ті моменти, коли нам доводиться вислуховувати скарги друзів, колег або підлеглих на їх роботу. Я більше ніколи не скажу «Але тобі ж так багато платять!» у відповідь на ці скарги.

 

 

Джерело http://blog.bufferapp.com

Фото www.freestockphotos.name

 

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему