Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


СТАТТІ АВТОРА
Оксана Коваль

Оксана Коваль

Останнім часом повелося, якщо ти розмовляєш українською чи любиш свою країну, то однозначно ти «бандерівець». І неважливо, з якого ти регіону України. Чи, можливо, вітаєшся «Слава Украні», чи портрет Бандери у тебе над головою, чи навіть просто жовто-синя стрічка. Більш того, ти - загроза для суспільства, революціонер та екстреміст!

Щастям з НародUA ділиться Лілія Савченко. Цього разу у рубриці ЩАСТЯ - коктейль щасливого життя із праці, любові й сподівання на краще.

Олександр Дубина народився у місті Золотоноша, навчається у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького на спеціальності релігієзнавство. Заснував музичний гурт «Сонце в кишені», який тільки починає свою дорогу в музичний світ.

Дитинство минуло на Житомирщині, а свої шкільні та студентські роки Сергій Борисюк провів у місті Черкаси. Закінчив ЧНУ ім. Б. Хмельницького на факультеті «Історія та право». Зараз працює у страховій компанії. Захоплюється грою на гітарі та подорожує з друзями. Його поетичні твори - про кохання та стосунки між чоловіком і жінкою, про людську жорстокість, матерів та дітей... У свої 32 роки майже доторкнувся до неба і написав більше дев'яноста віршів. Після подорожі до Туреччини та Грузії хоче жити тут так, як «люди - там». За чаєм Сергій поділився своїм світовідчуттям та розповів про себе як поета.

У справжнього спортсмена повинна бути мета у житті. Ціль, до якої він буде іти, не зважаючи на перепони. Спортсменами не народжуються – ними стають. Денис Нечипоренко, звичайний хлопець з міста Черкаси, який день у день проводить час у спортивному залі і мріє про участь в Олімпіаді. Для себе він обрав легку атлетику – Королеву спорту. У її програмі 47 видів, тому спортсмен впевнений, що кожен знайде для себе той вид, який йому до вподоби.

27 березня у місті Черкаси відбувся кінопоказ під відкритим небом. В рамках щорічного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини показали найкращі роботи фестивалю.

У Черкаській області, десь за 120 км від Черкас, є невелике село зі жменькою добрих і по-своєму щирих людей. Село з назвою Погибляк. Перша писемна згадка про цю місцевість відноситься до часів Коліївщини: «Гайдамаки на чолі з Грицьком Вовком ограбили село Погибляк і з великою здобиччю з синами і жонами переховувалися в лісі під Гутою Богуславською..». За словами істориків, у той час на Правобережній Україні було стихійне повстання селян проти польських магнатів. Згідно з переказами, поляки були розбиті вщент. Немало їх полягло на місці, де зараз лежить село Погибляк. З того часу цю землю стали називати «погиб лях». Згодом почали вживати сучасну назву. Втім, є й інші версії походження назви села... Але не хочу на цьому зупинятись, адже розповідатиму про інше…

26 березня на Центральному стадіоні міста Черкас відбувся поєдинок між командами ФК «Славутич» (м. Черкаси) та ФК «Нива» (м. Тернопіль) за участь у 1/2 фіналу Кубку України. Черкаські футболісти у напруженому матчі вибороли право грати в півфіналі кубкової першості. Такого свята футболу Черкаси не бачили 20 років. Перед матчем стадіон вшанував героїв Небесної сотні. Під час матчу вболівальники, які прийшли на поєдинок із державними прапорами та стягами УПА, співали "Червону Руту" та інших пісень.

Як часто весною від своїх друзів ми чуємо: «Та ні, сьогодні не вийде, щось погано себе почуваю, мабуть, грип». Ось саме після такої розмови з подругою я і вирішила пройтися по черкаських аптеках та дізнатися, чи доступне лікування різними препаратами будь-кому, чи все-таки дешевше лікуватися бабусиним малиновим варенням та медом.

Останнім часом дуже боюсь читати новини, боюсь новин про Крим, слів «війна», «мобілізація» і «Росія». Хто б міг подумати,  що наші сусіди на сьогоднішній день  зосередять проти України, включаючи кримське угруповання, 60 тисяч військовослужбовців. Це як українське  весілля «І пішов брат на брата, син на батька, онук на діда... І полилася кров... Страшно це - третій день весілля...». От і ми святкували повалення «режиму» Януковича…і настав третій день…

«ПочатокПопередня12НаступнаКінець»
Сторінка 1 з 2