Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


23 Жовт 2015

Волонтерка Світлана на собі відчула чудо

Читайте більше в рубриці Соціум
 

Весна 2014 року змінила життя волонтерки Світлани. Зміни в її житті, яке жінка почала називати «вінегретом», почалися майже одночасно з війною.

Незрозуміло, що коїлося, і хоч приблизно здогадатися, що буде завтра, було майже неможливо. А останній, найболючіший удар сильно підірвав здоров’я Світлани. В кінці серпня, перебуваючи у відпустці та маючи трохи вільного часу, вона вирішили пройти медичне обстеження. Жінку нічого не тривожило і вона була впевнена, що повністю здорова.

- Результат мене вбив – направлення в онкологію на операцію, - з жахом згадує Світлана.

Та просто впасти в паніку було недоречно, адже навколо стільки справ, які ще не виконані, стільки проектів та ідей, які чекають своєї черги! Не дивлячись ні на що, онкохвора взяла себе в руки і вірила в чудо, яке обов’язково станеться.

Спершу операцію було призначено на 7 жовтня та, за кілька днів до самого лікування, її раптово перенесли до 13. Того ж дня Світлані зателефонував пастор. Чоловік запропонував хворій, яка ось-ось має лягати на операційний стіл, супроводжувати групу дітей для поїздки в Одесу на конференцію. Це мало б відбутися саме 7 жовтня.

- Я зрозуміла, що це знак від Бога і випадковостей бути не може. Тим паче, Павла Валенчука я знаю вже давно через співпрацю в соціальних проектах. От, до прикладу, цього року я займалася дітьми, які постраждали від АТО і організувала їм заїзд до табору «Компас-парк».

Поїздка була цікавою та неймовірно загадковою ще з перших хвилин. Ні батьки дітей, ані сама Світлана не знали, куди їдуть, де будуть жити і що на них чекає. Та туристів запевнили, що все буде чудово, а не розповідають нічого лише через те, що вся та казка, яка на них чекає – незабутній сюрприз. А до повної невідомості додалася ще й проблемна молодь: діти, чиї батьки постраждали або ж померли під час бойових дій, а тому більшість з них мали тяжкі стосунки в сім’ях. Між собою підопічні Світлани почали знайомитися лише в потязі, на який ледь не запізнилися. Прибувши на місце, усіх поселили у розкішний готель «Гагарін» 4,5 зірки. З 7 по 11 жовтня група молоді та їх супроводжуючий лідер перебували на всеукраїнській конференції в Одесі. Від чотириденного заходу у всіх її учасників лишилися найкращі емоції, які тільки можуть бути у людини. А лідер молоді забула на кілька днів про свою хворобу і просто насолоджувалася життям, була справді щасливою.

В Черкаси подорожуючі повернулися в понеділок вранці, о сьомій годині, а вже о восьмій Світлана потрапила до онколікарні, адже на вівторок у неї була запланована операція.

- Можливо, хтось би подумав, що я божевільна – «прямо с корабля на бал». Але, зізнаюся чесно, такого щастя я не відчувала давно. Потрапивши не просто в звичайну лікарню, а в справжнісінький жах, моє щастя після конференції лилося звідусіль. З моменту, коли я потрапила в лікарню, я зі своєю посмішкою ніби запевняла усіх, що у мене все добре і я випадково потрапила у це місце.

На операцію Світлану відвезли з усмішкою і, за словами очевидців, з усмішкою її і привезли назад. Того ж дня, після тяжкої операції, прооперована змогла сама ходити. А наступного дня  вона вже активно бігала й свідкувала про Божі чуда в її житті і про те, яке щасливе і благословенне життя має кожен з нас. Головною співрозмовницею пацієнтки-дивачки була сусідка по палаті – циганка. Та згодом сталося і ще одне чудо. Безмежний позитив та відвідувачі, яких було неймовірно багато, усім дуже швидко набридли і вже через один день дали свій результат. В четвер вранці Світлану відпустили додому.

Це унікальний випадок в практиці черкаських онколікарень. Інші пацієнти, які знали про Світлану, вирішили, що в цьому їй допомогла подружка-циганка і щось начарувала. Проте сама ж вона пробула в лікарні з аналогічним діагнозом 10 днів і навіть після повернення додому відчувала постійні болі, а тому повторно викликала швидку.

Та, незважаючи на таку страшну операцію, Світлана запевняє, що вона – найщасливіша людина у світі. Це почуття, дійсно, переповнює її і вона хоче ділитися своїм щастям.

- Дуже дякую організаторам конференції, яка дала мені такий заряд позитивними емоціями. Я змогла не лише пережити смертельну хворобу, але й познайомитися з новими та цікавими людьми. Тепер я маю нові сили, аби продовжувати соціальну роботу. Відчуваю себе найщасливішою людиною у світі. Дякую усім, хто підтримував мене. Дякую людям, які дарують посмішку. Дякую Богові за те, що моє життя продовжується.

 

Фото надане автором

Поділіться з друзями:
 
Більше на цю тему