Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


27 Лист 2012

Студентів заохочували здавати батарейки в обмін на цукерки

Читайте більше в рубриці Соціум
 

В Черкаському державному технологічному університеті, в рамках Всеукраїнської кампанії «Операція «Батарейкам – утилізація!» ініційованої Всеукраїнською екологічною лігою та Національним молодіжним центром «Екологічні ініціативи» пройшла природоохоронна акція «Здай батарейку – отримай цукерку!», де кожен бажаючий міг здати батарейки, які відпрацювали своє, на безпечну утилізацію, ще й отримати при цьому цукерку. Скільки батарейок – скільки й цукерок.

Таким оригінальним заходом молоді активісти спробували привернути увагу  громадськості до існуючої проблеми екологічної неграмотності в нашому суспільстві. Адже зараз українці використовують приблизно 1 млрд. батарейок (в середньому одна сім’я використовує 12 батарейок на рік), що містять масу небезпечних для людського організму речовин.  До списку небезпечних складових належать такі тяжкі метали як цинк, марганець, кадмій, нікель, кобальт та, звичайно, найнебезпечніший - ртуть. Після викидання батарейки кородують, і важкі метали потрапляють в ґрунт і ґрунтові води. За різними оцінками, одна батарейка здатна забруднити від 20 м2 ґрунту або 400-8000 л води. Альтернативу, яку пропонують активісти - це збирання та здача батарейок в спеціальні пункти прийому та використання батарейок акумуляторного типу, які ще й сімейні гроші зекономлять. Батарейки, що вдалося виміняти у студентства та викладачів, будуть відправлені на єдине в Україні підприємство, що має потужності переробляти батарейки - Львівське державне підприємство «Аргентум». У Європі є багато таких заводів, а  саме - у Швейцарії (Batrec Industrie AG ), Італії (TERMAR), Болгарії (Nadin) тощо. Нам жити на цій землі, нашим дітям рости на ній, тому ми маємо її берегти!

 

Інформація для роздумів

 

У країнах ЄС дуже серйозно ставляться до заходів запобігання екологічній загрозі, пов’язаній з накопиченням таких відходів. Європейська комісія прийняла два важливі документи – Директиву про відходи електричного та електронного устаткування й Директиву про обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні 2002/95/ЄС. Основними їхніми цілями є підвищення обсягів вторинного перероблення електронних відходів і скорочення обсягів їхнього накопичення. Виробники фінансують процес поводження з електронними відходами через цільовий грошовий платіж до спеціального фонду повторного перероблення. Ці витрати формують оптову й роздрібну ціну продукції, яку покупці сплачують за нове обладнання. Держави з розвинутими технологіями переробки та утилізації небезпечних відходів можуть мати велику економічну вигоду від їхньої купівлі, адже електричне й електронне обладнання складається з матеріалів, які мають високу цінність: золото, платина, срібло, мідь та ін. В Європі є декілька заводів, які мають потужності переробляти батарейки. А саме у Швейцарії (Batrec Industrie AG ), Італії (TERMAR), Болгарії (Nadin) та багатьох інших країнах західної Європи. З вересня 2011 року завод також відкрився в Україні – Львівське державне підприємство «Аргентум». Через низький рівень організації збирання батарейок в Україні обсяги перероблення є зовсім незначними. На ДП «Аргентум» готові переробляти до тонни батарейок за день, тоді як за шість місяців роботи поки що не вдається зібрати навіть півтонни цього матеріалу. Тому основне завдання – налагодити їх збирання. Процес перероблення на «Аргентумі» виглядає так: спочатку батарейки сортують на групи. Нині це поки що роблять вручну. Далі відсортовані батарейки перемелюють, роблять сепарацію (суху чи мокру) матеріалів, які є всередині. І на виході вилучають метали – цинк, нікель, літій, хлоридні й марганцеві сполуки.

 

Правозахисники вважають, що основною причиною накопичення батарейок на смітниках, а не на переробних підприємствах є відсутність в Україні законодавчого поля, що має регулювати весь процес поводження з таким сміттям – від виробництва або імпорту нового обладнання в Україну до організації збирання, перероблення та утилізації відпрацьованої техніки. Ще в 2006 році в Україні було ухвалено базовий Закон у цій сфері – «Про хімічні джерела струму», який вперше окремо врегулював цей вид відходів. Але він так і залишився мертвим законом, який майже ніхто не виконує. Сьогодні, замість широкої мережі приймання та утилізації Україна має лише поодинокі спроби громадськості своїми силами реалізувати ті завдання, які, за цим законом, мають виконувати спеціальні підприємства. Зокрема, Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги в числі перших почала роботу з налагодження належної утилізації відпрацьованих ХДС. Закон взагалі не передбачає участі громадськості в цьому процесі, що є одним з доказів його моральної застарілості. Немає також чітко визначених обов’язків і відповідальних за створення й функціонування мережі пунктів збирання та утилізації хімічних джерел струму, що є кінцевою метою всього процесу. Закон є досить загальним і дає змогу звітувати, з огляду на міжнародні зобов’язання, про врегулювання цього питання, наприклад, перед Європейським Союзом, але не сприяє реальному його вирішенню, в той час як хімічні джерела струму продовжують накопичуватися й забруднювати довкілля. Варто зазначити, що в Україні діє Технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затверджений постановою КМУ від 3 грудня 2008 р. № 1057.

 

Для утилізації приймають такі відпрацьовані малі побутові хімічні джерела струму ємністю до 7 ампер·год:

• неперезаряджувані побутові хімічні елементи живлення стандартних типорозмірів (у побуті – батарейки);

• перезаряджувані побутові хімічні елементи живлення стандартних типорозмірів (акумулятори);

• акумулятори нестандартних типорозмірів, які використовують у годинниках, в тому числі наручних, мобільних телефонах і смартфонах, кишенькових та портативних комп’ютерах, побутових радіостанціях, побутовій портативній фото- та відеоапаратурі, іграшках, інших побутових приладах.

 

Фото: gymnasy4.mne.by

Поділіться з друзями: