Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


07 Серп 2012

Черкащиною крокує «чорний піар»

Читайте більше в рубриці Політика
 

На Черкащині активно застосовують «чорний піар». І це не дивно, адже експерти обласної організації Комітету виборців України стверджують, що в області працюють потужні спеціалісти-чорнопіарники. Причому, лідером за розповсюдженням брудних технологій є округ з центром у Жашкові.

Зброя масового знищення рейтингу

 

На думку координатора проекту «Черкащина: захистимо вибір» Юрія Саса, «чорний піар» є однією із найбільш небезпечних виборчих технологій.

 

«Свідомість людини влаштована так, що будь-яка негативна інформація накладає слід на сприйняття того чи іншого політика. Політик змушений виправдовуватися, і замість того, щоб проводити виборчу кампанію, боротися із чорним піаром. Це переводить виборчу кампанію у абсолютно непередбачуване русло. Якщо підійти до цього з фантазією, то можна знищити рейтинг кандидата. Але, як кажуть, якщо не хочеш, щоб копирсалися у твоїй брудній білизні, то треба прати білизну. Є кандидати з больовими точками. У того судимість, у того якийсь корупційний слід, який за ним тягнеться, і його приховати неможливо, у того ще щось», - розповів Юрій Сас.

 

Він наголосив, що за допомогою «чорного піару» можна знищити рейтинг будь-якого кандидата.

 

«Найбільше зараз працює «чорний піар» на 199 окрузі з центром у місті Жашків. Там його застосували стосовно Анатолія Бондаренка. Стосовно Терещука уже теж застосовували. І ми бачили зразки, але немає підтвердження того, що масово розповсюджувався «чорний піар» стосовно Ничипоренка. Також застосовували проти Губського. По Смілянському округу - до кандидатів, які є «тушками». Дуже цікава технологія – це біл-борди по 197 окрузі з написами «Пайками не нагодуєш, дайте роботу». Там зображений чорний силует, який дуже нагадує силует одного з потенційних кандидатів», - розповів експерт.

 

За його словами, в Україні за поширення «чорного піару» фактично не передбачене покарання.

 

«Можна вибудовувати свій позитивний імідж, намагатися щось донести до людей, а завтра надрукують листівки, що ти збоченець і педофіл, і це змушує людину решту кампанії доводити, що вона нормальна. Це дуже небезпечні речі. Вони повинні, по-перше, переслідуватися. Але у виборчому законі немає відповідальності за порушення правил ведення агітації. Вони містяться в адміністративному кодексі, проте це смішно – 17 гривень штрафу», - підсумував Юрій Сас.

 

У свою чергу, очільник Черкаської обласної організації Комітету виборців України Максим Михлик звернув увагу на те, що рано чи пізно у виборців виробляється так званий імунітет проти подібних брудних технологій.

 

«Якщо проти одного кандидата дати 3-5 разів чорний піар, то у виборця виробиться імунітет і він перестане цьому всьому довіряти. Тому тут головне – не загратися», - наголосив Максим Михлик.

 

Людям простіше повірити в покидьків, ніж у «білих і пухнастих» політиків


Заступник голови Черкаської обласної організації Комітету виборців України Сергій Пасічник вважає, що так званий «чорний піар» нерідко справді є правдивою інформацією.

 

«У будь-якій нормальній країні частина інформації, яка поширюється, як чорний піар, була б абсолютно офіційною і ховала б кар’єру багатьох політиків. Оскільки в нормальній країні журналіст провів розслідування і надрукував статтю – політик зранку прокинувся, а кар’єра його вже закопана давно на політичному кладовищі, бо всім донесли інформацію, що він корупціонер. Відразу прокуратура чи суд вживають заходів, і не треба ніякого «чорного піару», якщо журналіст не боїться підписатися, що це журналістське розслідування. У нас, на жаль, ця схема не працює, і журналіст, який ризикує на свою голову зайнятися цими політичними розслідуваннями, отримує купу проблем. Досить десь щось розкопати, як тобі починають створювати проблеми. І в журналіста виникає думка – навіщо мені цей цирк, якщо простіше десь комусь цю інформацію продати, і хай собі використає її в якості «чорного піару», - зауважив Сергій Пасічник.

 

Водночас він вказав і на те, що люди охочіше вірять саме в негативну інформацію про того чи іншого кандидата.

 

«Якщо інформацію вдало запустити і вона має більш-менш якусь вірогідність, то народ це сприймає. Народу простіше повірити в те, що всі кандидати – покидьки, ніж у те, що вони білі і пухнасті. Коли кажуть, що вони білі і пухнасті, відразу виникає купа питань. Мовляв, щось тут не те. А коли тут з’являється якась «родзинка», відразу це сприймається нормально. Головне – не переборщити, дозовано закинути цю інформацію, щоб вона зайшла з нейтрального джерела, і людина всю кампанію буде доводити, що вона не расист ще хтось там», - підсумував Сергій Пасічник.

 

Фото: 5elementonet.wordpress.com

 

Поділіться з друзями: