Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


19 Лип 2012

Підкорення Карпат

Читайте більше в рубриці Фоторепортаж
 

У сусіда трава завжди зеленіша – до такої думки ми всі звикли ще з дитинства. І тому вибір, де відпочити влітку, переважно припадає на користь інших країн. Нещодавно одна моя гарна знайома повернулась з Єгипту, а зараз збирається на Кіпр, бо в Україні «нє на што пасматрєть». Вирішивши «наслідувати» її приклад, я вирушила… у Карпати.

P7102112

 

P7102171

 

Це був екстремальний відпочинок – сходження на гори, сплав на катамаранах по гірських річках з небезпечними порогами, гуцульська їжа, життя в наметах та вечірні пісні під гітару біля багаття. В перші дні відбулось сходження на Чорну гору (Піп Іван), висота якої сягала 2021 м(що лише на 40 м нижче найвищої гори України - Говерли). І відбувалося все це приблизно так: ось ти йдеш, йдеш і йдеш, тіло болить, дихати важко, в голові крутиться «Як умру то поховайте мене на могилі…». Відчуваєш, що вже близький до вічності і до Бога, і тут тобі позаду кричать: «Та давайте швидше!». Так хочеться розвернутись і кинути пляшкою з водою, от тільки пляшка без води, бо її вже давно випили. Тому ти мовчки ідеш далі. Словом, «ходіння по муках» тривало близько семи годин, але коли ми (нарешті!) опинились на вершині гори, поглянули на весь масив Чорногірського хребта, на Говерлу, Бребенескул та Петрос, побачили румунські Карпати, то якби не хотілось, але довелося визнати, що воно було того варте. На вершині знаходилася стара польська обсерваторія, і мозок відмовлявся розуміти, як хтось міг так високо закласти фундамент, побудувати будівлю, а потім все взяти і закинути?.. Але суть не в цьому, а в тому, що коли ти стоїш на цій Чорній горі, а під тобою інші гори, вкриті лісами, і все ніби таке дріб’язкове, що здається сидів би на тій горі вічність, і писав би філософські трактати. Але як всім відомо, обмеженість задоволення лише збільшує його цінність, тому через пів години ми спускались до свого табору, де на нас чекала вечеря.

 

P7102076 1

 

P7091841

 

У наступні дні, одягнувши шлеми та рятувальні жилети, взявши весла в руки та «осідлавши» катамарани, ми почали сплавлятись по Чорному Черемоші, з його небезпечними порогами – Берди, Дземброні, Біла кобила, Ясенівський…

 

P7102083

 

P7112225

 

Насправді, це дуже круто, коли ти пливеш на катамарані, навколо тебе величезні гірські масиви, поруч близькі друзі, які розповідають смішні історії, а попереду ще три таких же веселих компаній. Якщо ти, наприклад, випала з катамарану, лягаєш на спину й розслабляєшся - і ось ти вже займаєшся бодірафтінгом. Тобто, щоб ти не робила, ти активно відпочиваєш. Ще один плюс такого відпочинку, - це коли ти розумієш, як насправді класно бути дівчиною. Адже турбуючись про тебе, хлопці тобі не дають гребти, щоб ти насолоджувалась відпочинком. А ти сидиш/пливеш, як останній ледар і дякуєш Богу за ці чудові моменти і за цих чудових хлопців. Ввечері для нас на вогнищі смажився баранчик, приправлений карпатськими травами. Його можна було б пожаліти, але він виявився холостяком, тому жалість (принаймні у дівчат) одразу ж відпала.

 

P7091907 1

 

П’ять днів пролетіли надзвичайно швидко, натомість лишилося чимало вражень та емоцій. Після такого відпочинку розумієш, що всі 365 днів ти просто очікувала цього моменту і очікуватимеш його знову. Що взимку, коли на вулиці буде – 30 ˚С, ти згадуватимеш і сходження на гори, і бурхливу річку, і сни в наметах, і гітару, яка ввечері грала біля багаття…

 

P7142376

 

Хочеться висловити вдячність організаторам такого відпочинку – Сергію Пясецькому та Віталію Фоміну, які постійно турбувалися про нас і допомагали (а вечорами роздавали снікерси ;).

 

Я живу в Україні, я бачила красу української природи, і хоча я не знаю, що там на Кіпрі, однак більш ніж впевнена, що до Карпат йому, ще ой як далеко.

 

Фото Діани Браславської, НародUA

Поділіться з друзями: