Щастя це

Щастя - це ділитися світлом, любити. Поділіться зі світом своїм ЩАСТЯМ. Ставайте нашими героями і партнерами.

 

Зробіть світ щасливішим! Поділіться своїм щастям!


11 Лип 2012

Булатецький: «Мене били по чоловічому достоїнству»

Читайте більше в рубриці Політика
 

Він цілує в лоб суддю, який закриває кримінальну справу, і водночас наголошує, що проти нього можна відкрити 100 кримінальних справ, але його сумління чисте. Депутата Черкаської міської ради Миколу Булатецького сьогодні звинувачують у «злісній непокорі міліції». Правоохоронці стверджують, що він вживав лайливі слова, чинив активний спротив і навіть намагався позривати їм погони 6 липня під час другого знесення наметового містечка на Соборній площі, де люди протестували проти мовного закону. Про те, як усе було насправді, Микола Булатецький розповів НародUA.


IMGP7812


«Вони відійшли і кажуть: «Не подохне собака»


- Саме ганебне з боку міліції – це те, що мене і мого сина, депутатів міської ради, які принципово ведуть абсолютно чесний спосіб життя (нагадую всім, що кілька років назад Максим був єдиним депутатом, який голосував проти передачі «Черкаситеплокомуненерго», хоч і пропонували 30 тисяч доларів). Я вважаю, що ми достойні громадяни нашого міста, і достойні представляти громадян у міській раді. Але Максима запхнули в багажник, а мене ще й підвісили за туфлі головою вниз. Був момент, коли я думав, що задихнуся. Був момент, коли я почав кричати міліції, що помираю і прошу звільнити мене, відкрити двері. Вони відкрили двері, потім через секунд 10 закрили їх, відійшли і кажуть: «Не подохне собака!». Я думав, що в Черкасах мене оберігає Господь. А цей раз я побачив, що на жаль, велика частина нашої громади просто тупо, по-хамськи, бездарно, підло і по-холуйськи служить злочинному режимові. А це дуже страшні речі.

 

«Я попросив сина привезти мені футболку «Юлі – волю!»

 

IMGP7878

 

- Уже пізніше, проглядаючи відео, я побачив, що було принципове полювання на мене. Але я розумів, що я в цій ситуації захищений. По-перше, я депутат, я член загальноукраїнського комітету по захисту української мови, і я вважав, що маю тут бути обов'язково, я весь час переводив дискусію на те, що я тут приймаю виборців як депутат. Вони розуміли, що поки вони мене не приберуть, вони не приберуть наметове містечко. Я в останній момент відчув це, і ще не знаючи, що буде далі, подзвонив синові і попросив привезти футболку «Юлі - волю». Я думав, що я у цій футболці буду сильніший і захищеніший. Максим заперечив і сказав, що ми не встигнемо футболку одягнути. Я тоді відразу роздягнувся, і в цей час почалося оточення. А вже розшифрувавши кадри, ми побачили, що мене вони швидше скрутили, а Максим сильніший, він уперся, і тепер кадри показують, що вони ніяк не могли відірвати його від мене, поки їх чоловік десять не скрутили йому руки і не відтягнули. А мене не просто поклали. Я вибачаюся, але це бидло било мене в області чоловічих достоїнств.

 

«Було два моменти, коли відчув, що боротьба за Україну припиняється»

 

- На жаль, у мене було два моменти, коли я відчував, що боротьба за Україну припиняється. Перший раз - коли вони просто стояли на мені і продовжували носаками штовхати. А другий раз - коли таким чином кинули в автомобіль, що я висів, туфлем зачеплений за решітку зверху, вниз головою. Це було саме страшне, бо я задихався просто, і тоді зрозумів, що мені капець. У якийсь момент я просто іншою ногою зняв туфель, опустив ногу і хвилин десять із цієї ями викарабкувався, а потім відчув, що життя не закінчується.

 

«Моя дочка хотіла стати вчителькою української мови»

 

- Я поводився достатньо коректно, не називаючи бандитів бандитами. А тепер вони шукають інший привід, і я не виключаю, що вони мене попробують зробити крайнім, але я не зупинюся. І врешті-решт для мене це важливо. Мені 58 років, у мене вся сім'я не хоче, щоб я цим займався. Але дружина знайшла таку мудрість, що не кожному Бог дав дожить до 58 років. І я закликаю всіх здорових і сильних чоловіків, щоб ми захистили дітей. От у мене дочка загинула, а вона хотіла бути вчителькою української мови. Треба зробити так, щоб діти не їздили по всьому світу і не працювали, як раби – оце моя позиція. Тому що я пережив трагедію, дочка в мене померла, але я пережив це, а якщо в людини виникає така ситуація, коли діти працюють так, як батьки не дуже хочуть, і страждають від того, то це страшні речі. Тому я вважаю своїм обов'язком присвятити життя цій справі. Українська мова для мене дуже важлива в даній ситуації.

 

«Їхав у автозаку головою вниз і думав: якщо зі мною так чинять, то що говорити про інших!»


- Дії міліції – це просто був жах, я такого ще не бачив. Поки я їхав у автозаку головою вниз, весь час думав: якщо так зі мною чинять, то що говорити про інших?! Сьогодні моя дружина каже – якщо б це була людина, хвора на серце, вона б просто померла. Був момент, коли сина хотіли вдарити головою об бордюр, тому що він чинив супротив, і тільки тому, що він фізично сильний, він в останній момент підняв головою, то тільки грудьми черконули. А це могло закінчитися дуже погано, тому ми залишати цього не можемо, і це не тільки моя справа. Це справа всього суспільства. На мене зараз багато ллється компромату. Писали, що я п'яний у Харків поїхав, чи що на футбол дівчат повіз, щоб продати, - це просто дико, ми знаємо, що це провокатори роблять. Я міліціонерам сказав: «Хлопці, поруште проти мене 100 кримінальних справ, ви не знайдете жодного мого кроку, за що мене можна принизити і посадити».

 

IMGP7803

 

«Не хочу, щоб нашою країною правило бидло!»

 

- Ми збираємо доказову базу і будемо позиватися. Але це для мене не принципово, я не хочу нікого садити в тюрму, я просто хочу, щоб нашою країною не правило бидло. Вони мають намір посадити мене, щоб не допустити до виборів. Тому що всім відомо, що Булатецький може крові їм попить. Попередню кримінальну справу по турнікетах суд закрив із п'ятої спроби. Коли суддя прочитав вирок, я спочатку не міг повірити і попросив його прочитати ще раз. Він прочитав. Я підійшов до нього і поцілував у лоб.

 

Фото НародUA

Поділіться з друзями: